Зима – чудова пора року. Про неї можна розповідати словами. А художники замінили їх фарбами. Композитори написали музику. Фото, картини, музика – усе це може створити зимовий настрій. Але краще особисто побачити цю красу на вулиці, щоб відчути свіжість повітря, велич зимового неба, вкриті пухнастою ковдрою дерева, кущі, дороги.

Грайливі сніжинки легко падають нам на руки, виблискуючи на сонці, наче вітають. Залежно від часу, сніг може бути різного кольору й відтінку. Уранці він білий і сріблястий, дуже добре видно розмаїття візерунків цих білих “метеликів”. Вони ніколи не повторюються, такі гарні й дивні. А в день, коли сонце щиро кидає на землю свої промені, сніг стає жовтим, міниться, виграє різними кольорами.

Увечері сніг робиться рожевим, мабуть, такий колір подобається дівчатам. Але мені до душі, коли сніг починає змінювати колір на синій – мій улюблений. У ньому є якась загадковість і деяка суворість.

Можна не прижмурюватися та годинами милуватися чарівними пейзажами. Коли в цей час з неба посипле синіми пластівцями – це для мене насолода. Ніколи не пропускаю такої можливості. Неймовірна краса! Це радісні моменти життя для малечі, але й дорослі не проти побавитися зі снігом, згадати своє дитинство.

Хоч ми знаємо, що снігопад – звичайне природне явище, характерне для холодної зими, та, коли падає сніг, нас не залишає відчуття казки. Синьої…

Поділитися з друзями