
Тільки вище
Пряний запах осінніх трав
Нагадав про зів’ялі почутя.
Але я вже не та строката веснянка.
Вплела у дубовий вінок
Духовий оркестр мавок.
Розправила плечі.
Підняла носа до сонця ближче.
Розтерла думки по асфальту.
Набрала в легені дощового повітря.
Перекинула панну Майбутнє
Через бузкове плече.
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.