Чи не найпотужнішим сенсом людського існування є здатність творити.

Здавна мистецький талант пов’язували із чимось священним, людей ділили на харизматів і профанів. Харизма в перекладі означає «Божий дар», а профанами називали людей, яких Господь обділив такими вміннями. Винахідливість, навичка створювати щось унікальне – це шлях до самореалізації й суспільного визнання.

Є багато прикладів, коли плоди творчості «переживають» автора й прославляють його ім’я поміж нащадків ще багато років. Серед видатних українців для мене взірцем успіху є Микола Леонтович. Композитор прожив коротке життя, яке трагічно обірвалося, але й сьогодні у всьому світі «Щедрик» є символом світлого Різдва та України.

Приклад Леонтовича слугує зразком для кожного, хто робить свій внесок у завтрашній день, поповнює творчу скарбницю, бо те, що ми залишимо після себе, стане для майбутнього покоління точкою відліку. Лише від нас залежить, яким буде «завтра».

Поділитися з друзями