Ти художник, що пише солоним,
Додає в акварель і розмочує,
Кам’яна пересохлими горами.

Ти художник, що пише прозорими,
Твої пензлики – шаблі загострені,
В почуттів баталістиці тонемо.

Ти художник, що пише кривавими,
Болить серце у глядача й крапає.
Полотно обіймає ласкавими.

Я художник, що пише світ буквами,
Пил графіту до баночки струшую.
Переповнена ранами-ґумками.

Поділитися з друзями