Знаєш, аналізуючи історію й заглядаючи в майбутнє, роблю висновок, що нездійсненність приваблює. Натомість, замість планування та усвідомлення мрій, значна частина твого суспільства обирає хаос та безлад у мисленні. Саме через цю какофонію думок безліч людей, переслідуючи якісь бачення, не тямлять, чому в них нічого не виходить. На моє переконання, навчитися мріяти – надважливо. Не тільки заради особистого блага. Узяти до уваги будь-яку іншу важливу подію, наприклад, на державному рівні: умовна людина, описана раніше,  міркуватиме так само, нерозважливо та без фантазії.

Чи міркувала ти коли-небудь, наскільки важливо мріяти? Ми всі начебто й знаємо, але водночас часто майже нічого не розуміємо! Напевно, багато хто чув, що в Північній Кореї “заборонено мріяти”. Гадаю, це яскрава характеристика держави та безпосередньо влади. Бо що це, як не найвищий ступінь заборони волі? У такому випадку ти не можеш мати навіть бажання, найменшої думки, не кажучи вже про право голосу.

Що перше спадає на думку, коли вимовляєш слово “мрія”? Найімовірніше, не визначення, а дія: побувати в Карпатах, полетіти на Марс, переїхати з орендованої квартири, купити свою чи придбати авто… Проте мені більш імпонують дитячі фантазії. Вони можуть багато  розказати про особистість. У той час, коли дорослі сприймають мрії як щось більш матеріальне, у малечі це може бути похвала, розуміння батьків або просто щось нереальне, нафантазоване за межами поглядів зрілих людей. Таку відмінність світогляду помітила в повісті Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”.

Я також мрію й маю бажання. Але це кардинально різні поняття. Маю бажання подорожувати, багато й плідно, прочитати багато книг цікавих і пізнавальних. Водночас мрію познайомитися з новими культурами та особистостями, поповнити словниковий запас… А про що мрієш ти, моя Україно?

Знаю, що ти – найкраща держава на світі. Не тільки тому, що ти моя Батьківщина. Ні! Увесь світ долучився до відбудови твоїх квітучих теренів. Увесь світ простяг руку допомоги, щоб твої мрії, моя рідна, стали реальністю. Ти буяєш просторами й ланами, ти світишся вогнями міст і переможними салютами радості, ти плекаєш дітей своїх і пишаєшся їхніми успіхами в розмаїтих царинах науки, мистецтва, культури. Бо ти найкраща! Бо ти успішна! Бо ти рай на Землі!

Але мрій і далі! Бо мрії – це невід’ємна частина нашого розуму та мислення. Без них ми неначе порожні оболонки. Мари наповнюють нас барвами та характером, а особливо цілями, спрямовують до них.  Маючи свідоме ставлення до мрій, переконана, що вони точно здійсняться. Майбутнє щасливої України – це ми та наші мрії! І вони вже поруч! Разом з перемогою й миром!

Поділитися з друзями