Весна. Гармонія. 

Чи відчували ви внутрішній спокій так, як я, дивлячись на садок біля бабусиного будинку?

Чи сідали ви, підмостивши зручненько ковдру, просто на землю та  насолоджувалися веселим щебетанням птахів і тихим дзижчанням комах над вухом?

Чи гралися з чудернацькими тінями між гілля ближньої груші – забавкою мого братика Сонця, що завжди цілує вранці щічки й ділиться своїм теплом, зігріваючи, ніби зсередини?

Чи помічали бджілок-трудівниць, що цілісінький день збирають солодкий пилок з уквітчаної молочно-рожевою фатою яблуні?

Чи вдихали повними грудьми приємний запах тюльпанів? А черемхи? А елегантних нарцисів та цнотливих конвалій, відчуваючи, як поглинає нескінченний вир весняних спогадів?

Чи проводили розкритою долонею по ніжній, лоскотливій травичці, збираючи розстелені білим килимом пелюстки квітів з абрикоса? 

Чи бігали безкраїм зеленим полем, ганяючи різнокольорових метеликів, разом із моїм коханим Вітром?

Чи грали в піжмурки з гіллям стрункої матері-верби під тихе шепотіння сонної води в озері, яку легенько будить mon amour?

Чи танцювали з містером Дощем витончений вальс та запальну самбу, стираючи босі ноги об укритий мохом асфальт?

Чи розповідали Місяцю про свої негаразди? Чи плакали на його сірому плечі й просили поради, а він обережно обіймав у відповідь і заколисував тихим голосом?

 Чи пліткували із зорями, сміялися з усього й придумували разом якісь дуже цікаві історії (тільки б не забути записати)?

Чи дивилися на природу широко розплющеними очима, ніби бачачи цю неймовірну красу вперше?

Чи затамовували подих, коли чули пісню соловейка, дзюрчання лісового струмка? Чи раділи веселці? А яскравій блискавці?

Ви хоч раз хотіли покинути все й залишитися в тому саду біля бабусиного будинку?

Я – так. Тож, заплющуючи очі, поринаю в зовсім інший світ.

Гармонія. Весна.

Поділитися з друзями