Вибираю дорогу…
Розгорнулась земля, наче книжка
Б. – І. Антонич
Кожен день ми починаємо писати нову сторінку нашої книги, завертати на не звіданий для нас шлях. Наче юні дослідники, прагнемо до нового та кращого. Так само, як і Богдан-Ігор Антонич. Від початку його книги можна зануритися в гармонію та заспокоєння,
Де вечори з євангелії, де світанки,
де небо сонцем привалило білі села
(“Вишні”)
Хм… Та чи можемо бути впевнені, що
Наша молодість, наче природа,
колосистим ще літом доспіє
(“Дорога”)
Що завтра для нас відкриється новий шлях та нова сторінка книги. Упевнена, що тільки від нас залежить історія життя. Сім’я, друзі, кохана людина, сонечко над головою та аромат запашної кави. Не хочу лементувати та, здається, саме з таких моментів ми напишемо книгу нашого буття. На який шлях повернеш, вирішувати тобі!
Уже сьогодні!
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.