Почуття… Що це? Запитай у будь-якої людини – і у кожного знайдеться своя відповідь. Люди творчі , романтичні , експресивні скажуть тобі, що без цього життя просто неможливе, що це для них найголовніша муза, натхнення. Люди ж більш приземлені, наприклад, науковці-біологи, відповідатимуть, що почуття – просто викид ендорфіну, але й вони затвердять, що без цього процесу життя неможливе.

А якщо ж поставити таке питання мені, то… Я вважаю, що почуття – це і є той самий сенс життя , про який філософи міркують вже не перше тисячоліття . Звісно, мене не можна асоціювати з ними, але я спробую обґрунтувати це твердження з висоти мого ще малого життєвого досвіду.

Ми все своє життя навчаємося, працюємо, щоб отримати якусь копійку для виживання ( у нашій країні це слово є дуже влучним). Тобто ці два заняття не можна вважати сенсом життя, хоча щодо навчання я висловився занадто грубо, але все-таки у нас тема почуттів. А що у нас не є підмножиною виживання? Звісно, це емоції!!! Отже, їх і можна вважати тим, заради чого ми існуємо на Землі.

У високе небо почуттів ми можемо злетіти як пілоти на наших літаках . Але що ж може стати нашим рятівним “шатлом”? Ним може бути людина, якась подія, новина або навіть ми самі, бо самонавіювання – дуже гарна річ. До цього навіть приклад навести складно, бо кожен повинен відчути це в собі.

ПОЧУТТЯ – ЦЕ КЛАСНО.

Поділитися з друзями