
Я і Радченко (за романом В.Підмогильного «Місто»)
Місто – величезний залізний звір, що притягує до себе допитливих мандрівників із холодним серцем, які ще не чітко визначилися зі способом життя. Село та його ніжна краса створені для людей із чутливою душею, справжніх поціновувачів природи, що збагнули сенс буття в спокої й злагоді зі світом. Але чи змінює місто людей?
Звичайно, трансформує, адже мегаполіс ментально замуровує нас у бетон. Я б теж, можливо, була справжньою дитиною природи, але місто захопило душу в надзвичайний калейдоскоп машин, скляних та цегляних будівель, що, неначе казкові кришталеві замки принцес, захоплюють думки й ніколи не випустять зі своїх тісних обіймів. Великі міста живуть за неповторними правилами, змушуючи людину рухатися в ногу з часом, бути багатовекторною та прагнути до ідеалу у вічних перегонах життя. Мегаполіси мотивують на нові кар’єрні звершення та саморозвиток. На відміну від села, у якому існування тихе й миле серцю в гармонії з природою. Але як це впливає на людину!?
Яскравим прикладом є Степан Радченко, що в злагоді з селом мав ніжну й чутливу душу, прекрасно ставився до людей та був гуманістом. Але вся його сутність була просякнута прагненням до кращого, тому й вирушив у місто на навчання, щоб повернутися й стирати межі.
Столиця змінила хлопця, поглинувши чуттєвість душі й замінивши її на прагнення до нових кар’єрних звершень, зневажливого ставлення до жінок та незадоволення найпростішими умовами існування. Степан Радченко втратив зв’язок з природою, натомість слідував звіриним інстинктам та духовно деградував. Зате розумово розвивався. Проте гармонійна особистість врівноважує ці якості в собі, не перетягуючи шальки терезів на якийсь один бік.
«Здається, люди. Все у них людське, але душа ще з дерева не злізла»,- писала Ліна Костенко. Тож Степан Радченко підкорив місто, але й воно перемогло його, зробивши егоцентричною особистістю, що живе інстинктами й користується іншими, зневажаючи найсвітліші почуття, бо сам духовно бідний. Бо «не владний диявол над квіткою, він владний лише над гаманцем» (Бернард Шоу
(за романом В.Підмогильного «Місто»)
Коментувати
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.