Мама, матуся, ненька – наймиліші слова в цілому світі, хоча, мабуть, й у Всесвіті. Людина, яка завжди підтримає, обійме, приголубить. Її любов  найважливіша і така необхідна в житті кожної дитини. 

Прикладом самовідданості, безмежної любові матері, на мою думку, є твір Т.Шевченка «Наймичка». Жінка, яка в силу обставин, не може дати своїй дитині все, що так хотіла, йде на самопожертву. Якби складно їй не було, вона віддає сина до чужої  сім’ї, але все життя залишається поряд з ним, хоч і як наймичка. Для неї сенс існування на світі – це допомога й любов до дитини. Не зважаючи ні на що, Ганна мовчала, тихо плакала, поки ніхто її не бачив. Зрештою, материне серце не витримало: жінка, помираючи, зізналася Маркові, що вона не наймичка, а його мати.

На мою думку, такий вчинок – це найвищий вияв материнської любові.   

Як говорив Пірс, «любов мами – затишне подвір’я,  у якому завжди тепло й сонячно». Я з ним, безперечно, згодна, оскільки лише ненька робить усе можливе й неможливе для своєї дитини. Любить її,  не зважаючи ні на що. Лише мамі можна розказати найсокровенніші таємниці. 

Мені дуже пощастило, оскільки я нагороджена любов’ю своєї матусі. Вона моя найкраща подруга. З нею я можу поділитися переживаннями, перемогами, невдачами, злетами та падіннями. Мама завжди вислухає, допоможе, обійме й дасть цінну пораду.

Головне – пам’ятати, що ніхто в житті тебе так сильно не буде любити, як вона. Тому робіть так само багато для своїх матусь, як роблять для вас щодня. Цінуймо їхні любов і добро. Пам’ятаймо, що вони подарували нам найцінніше – життя!

Поділитися з друзями