Далеко не кожна дитина може по-справжньому насолодитися любов’ю своєї мами, бо трапляються різні проблеми й ситуації в житті. Але кому щастить отримати цю благодать у повному обсязі, того можна сміло нагородити медаллю з надписом “Щаслива людина”. 

З народження немовлятко отримує це безцінне золото – материнські любов та турботу. Ці речі не мають якоїсь матеріальної вартості, але це найдорожче, що ми можемо отримати в житті. Моїм словам у підтвердження стануть рядки Тараса Григоровича Шевченка: 

У нашім раї на землі
Нічого кращого не має
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим…

                                                  (“У нашім раї на землі”)

Мама – це земний бог, який вічно нас охороняє, їй завжди важливо, чи ти одягнений, ситий, здоровий. З нею не соромно говорити годинами, цікаво гуляти, завжди дасть гарну пораду й матиме рацію. Я погоджуюся зі словами Вільяма Теккерея, що “мати – це ім’я Бога на устах і в серцях маленьких дітей”. Хоч ці малята не зовсім обізнані, та матір вони люблять і, якщо дати привід, сховаються за її спиною, як за кам’яною огорожею.

Отже, щастя, за яким ганяється чи не кожна людина у світі, було дане їм ще від народження: вони не позбавлені материнської ласки та любові. І вже через це ми не маємо право не поважати свою рідну протягом усього життя.

Поділитися з друзями