Як ткати полотно свого життя, кожен обирає самостійно. Поєднує в ньому свої особливі нитки, перехрещує їх та отримує власний орнамент чи візерунок. Усе в руках майстра. Бере матеріали й починає власне полотно – життя. Тче та вкладає туди свою душу, певні елементи: здоров’я, любов, щирість. І не припиняє свою роботу впродовж усього життя. Але згодом, передає свій інструмент дітям, які продовжать власну історію.

Після пройденого етапу ткацтва, береш полотно в руки й розумієш: життя прожите недаремно. Ось воно – щастя! 

Усвідомлюєш, що спробував усе, не боявся ризикувати, прямував до мети та не зважав на думки інших. У них власне бачення світу, зовсім не схоже на твоє. Просто робив те, що хотілося, те, що вважав за потрібне. Отримував насолоду від промінчика сонця, коли весь світ покривали глобальні проблеми, радів усміхненим людям навкруги. Це справді наповнює щастям! Знаходити досить прості позитивні нотки під час штурмової бурі всесвіту. І радіти, тому, що ти є, бо можеш відчувати, співати, кричати, любити. Ти вже щасливий, бо маєш життя. Після важких подій струшував пил із колін і йшов. Ішов до солодкої миті щастя. І навіть дитячі мрії стали реальністю.

Знайди джерело свого щастя в простому, і наповнюй ним свій день. Посміхайтеся іншим, навіть коли дощ і все йде не за сценарієм дій. Дай почуття щастя іншим, і вони відповідять тим же.

Не шукай щастя в матеріальному, бо ніколи там не знайдеш. І навіть за гроші не купиш вірних друзів, і посмішки щирих перехожих. Адже ми самі робимо себе щасливими!

Духовно.

Поділитися з друзями