Мрія… Скільки асоціацій виникає, коли почуєш це слово? Можливо, одна, три або вісім, а може, навіть тисячі. А хіба це так важливо? Ні, адже «мрія» про щось високе. І немає значення, чи матеріальна ця річ, чи духовна, оскільки в кожного власні потреби й мета. Головне, що вона не виконується за помахом чарівної палички, її не отримуєш за лічені хвилини, а здобути її можливо важкою щоденною працею й невмирущою вірою.  

Заповітна мрія – це маленька невгамовна іскорка в душі, яка живить великий вогонь симбіозу наснаги, завзяття та натхнення. Проте полум’я легко згасне без нашої підтримки: воно буде ледве-ледве жевріти, якщо ми зневіримося в нашому прагненні. Мрія не може існувати самостійно, так само,  як і ми: не бачимо сенсу життя без неї. Та чи просто до неї дотягтися, схопити й утримати у своїх руках, не зважаючи ні на що?

Про що ж я мрію? Чого бажаю досягти? Інколи здається, що мети не маю, у голову лізуть дурні думки. Та все-таки прагну я знайти своє призначення, реалізуватися як особистість. Боюся марно прожити відведені мені роки. Найбільше прагну стати щасливою та ще знаю, де мені його знайти. Можливо, варто зараз просто жити, а воно само раптово віднайде мене. І не покине!

Поділитися з друзями