Затишно блукати сонними вулицями ранкового міста, коли свіжість переповнює легені закоханих. Палкий струм насолоди ніжно огортає мініатюрне тіло ляльок.

Замріяне місто спить, а природа-жайворонок уже прокинулася й трепетно наводить марафет: заплітає дивним вербам покручені коси, умиває прохолодною росою смарагдові трави, готується до напруженого дня. Бездонне  небо розпливається в тьмяній воді, наче намальоване легкою аквареллю, а тендітне сонечко намагається щосили прокинутися, щоб зігріти замріяний асфальт своїм теплим ласкавим промінням.

Свіжий туман огортає сонні будинки в пошуках найгарніших у місті очей-  вікон. Іскри могутніх ліхтарів потроху згасають, бадьорий вітерець тихенько погойдує гілки вишуканої вишні, наче залицяється до неї.

Зранку сірі нудні будинки проводжають сонних людей на роботу, модні вітрини магазинів-близнюків поодиноко прокидаються… А столітній галасливий базар уже невпинно гуде.

Поділитися з друзями