Звичайний суботній ранок. Я прокинулася від свисту вітру за вікном та запаху гарячого сніданку. Заметіль, незважаючи на початок зими, уже встигла натрусити снігу та перетворити всю околицю на білі декорації для фільму.

Запорошений ялівець у саду та аж ніяк не гнітюча тиша додають чогось чарівного до пейзажу. З першою хугою не лише тварини, а й люди намагаються не покидати домівок без крайньої потреби.

У хуртовину полюбляю сидіти під ковдрою, дивлячись улюблений серіал разом із кішкою та зрідка поглядаючи надвір. Проте часом все-таки опиняюсь в обіймах завії, яка ніби танцює в повітрі, запрошуючи приєднатися. Хурделиця – це творець магічної аури, що може перетворити навіть звичайнісінький день на театр нескінченної краси.

Поділитися з друзями