Теплі парки знову приймають у свої обійми закохані пари, які блукають вулицями в пошуках затишку. Пряний травневий аромат заповнює легені й ніби надихає нас на почуття. Ми не завжди можемо зрозуміти ці дивні емоції й думки, які переповнюють щохвилини. Але це природно. Усіх нас надихають саме почуття: чи тривожні, чи веселі, щасливі чи негативні. Вони керують нашим життям. І навіть тоді, коли мозок кричить “стоп!”, ми не можемо їх зупинити.

Весняні парки, алеї, провулки — усі вони всуціль пронизані цими емоціями, адже ми залишаємо їх саме там. Перший поцілунок завжди житиме в тому травневому сквері, де двоє його покинуть. Можливо, коли ти пройдеш повз ту алею, ніколи не згадаєш дати, але обов’язково оживе спогад, коли ти вперше впала з велосипеда. І мабуть, у всіх нас є моменти життя, пов’язані з квітучими каштановими провулками…

І знову цвітуть каштани…

Поділитися з друзями