Поезія

стань зустрічами без умов,

мій вокзальний шепіт розмов,

тиха мозаїка твого лиця,

трансформації якого немає кінця,

торкає мелодикою зіниць,

зриваючи з мене віями птиць,

майструє душевні пориви сонета,

тільки, будь ласка, не ...

З глибин віків, де Скіфії кургани,
Дрімає пам'ять тисячі років.
Ця книга долі — наче глас незламний
І серце роду, вплетене в рядки.

Ще не було ні мапи, ні держави,
Нестримний дух над схилами Дніпра
Будив серця прадавнім кличем слави, ...

Нервові сузір‘я на моїх щоках
ніжністю й болем намішані.
Бо ти оселився в чужих рядках,
яким не судилося стати віршами.
Вітер шепоче твоє ім‘я,
підсвічує суть-аксіому:
закохатися в привида – не біда.
Біда — то дійти в тій любові зламу, ...

Залізниця вальсує з сумлінням,
У віях ховаючи дещиці снів.
От би на мить стати вітром
Й пуститися обрієм з ним.
Але пустка холодної ночі
Вириває з корінням думки.
Не показуйся більше на очі,
І прошу: більше душ не ятри.
Уже вдосталь було ...

Полтава — місто, як весна,
тут кожна вуличка ясна.
Тут світить сонце угорі
і пахне квітами в дворі.

Тут люди добрі, скрізь краса,
а в небі лине бірюза.
Під небом спокій розцвіта,
і в серці — зелень і весна.

Я тут зростаю день від дня, ...

Where After lives, you wait in vain,
It comes, it knocks - then fades again.
You chase its breath, a fleeting flame,
But grasp it not, for it’s no name.

You watch for After - now arrives,
A whispered step where moment thrives.
But when you ...

Весна прийшла – і серденько співає,
В повітрі пахощі і кольори.
Природа потихеньку оживає
Зі сну пробуджуються і ліси, й бори.

Бруньки тріпочуть на гіллі зеленім,
Пташки будують гнізда у саду.
І сонечко так сяє в небі синім,
А я стежиною у ...

Здійснилося диво — дарунок життя,
У всесвіті ясна з'явилась малеча,
І перше в житті відчуває маля:
Це руки, які пригорнули до серця.

Ці руки ласкаві, коли колихають,
Вони замилують й жаліють в журбі.
Ці руки щедротами нас одарують,
Та ...

У звуках дощу — рядки поета,
Лунають сонети ритмом дощу,
У звуках дощу — чиїсь секрети,
І тиша навколо — пісня дощу…

У ритмі дощу — жадана мрія,
Мелодія ніжна в звуках дощу,
У ритмі дощу — чуттів стихія,
Душа відкриває світу красу.

У ...

Обіймаю тебе, моя Україно,
І схиляю до тебе свої вуста.
Ти моя стоголоса пташино!..
А війна, ніби морок, прийшла.

Сльози матері ллються на жито,
І стискають востаннє руки брати.
Але як нам тебе відпустити,
якщо в кожному з нас живеш ти?!

Найрідніша, люба мамо!
З тобою завжди я дитя.
Люблю тебе я до нестями,
моя прекрасна, молода!

Сьогодні сонечко сіяє,
в твоїй руці – моя рука,
ідеш зі мною ти до школи,
така чарівна, неземна.

А вчора, в ту холодну зливу,
до себе ...

Мандрую периферіями світанків, 

у корінцях забутих віршоформ. 

Знаходжу думку на алеях зранку, 

Відроджуюся з попелу розмов.

Під монотонний шепіт гаю 

Вимолюю в зірок одне:

Нехай у всіх нас буде завтра, 

Гарантія на новий день,  ...

Капелюшок весни кольоровий
Я на себе приміряти хочу.
А чи личить мені таке вбрання?
Чи підкреслить він вроду дівочу?

Ви погляньте лише, які барви
Закружляли в невпинному танці!
Ось небесна блакить у полудні,
Ось сріблястість роси ...