Проза

Нещодавно ми сім’єю вирішили поїхати до Канева. Дорога вабила кольорами осені й радувала красою неповторно.

Звісно, спочатку треба було піднятися на Чернечу гору.  Ми одразу пішли до сходинок, кількість яких приблизно 300 й зупинилися ...

Сонце підіймається над горизонтом, фарбуючи небо в ніжні відтінки рожевого та золотого. Перші промені торкаються землі, пробуджуючи світ до нового дня. Роса на траві виблискує, немов діаманти, розсипані щедрою рукою. Повітря наповнюється ароматами ...

Дзвінко-рожевим буяє сад. З пелюсток троянди стікає краплинка роси й відправляє в безхмарний політ над буденністю, над проблемами, над гнітом емоцій. Лоскоче щоки теплий ранковий вітер, і все оживає-оживає-оживає…

Аромат шепоче лагідні слова. ...

Знімкувати автопортрети – окремий рівень складності й задоволення. Перепробувала купу методів, щоб знайти найконкретнішу візуалізацію власних емоцій і станів: пісні, проза, картини, вірші. І, врешті, найвдалішим виявилася фотографія. Фіксувати ...

Гірчить у степу розжарена трава під нещадним сонцем. Душить спека, душить пилок польових квітів. Настільки душить, що інші відчуття тьмяніють на тлі терпкого болю.

Пʼяти коле висохла, убита зелень, падаю на коліна й ударяюся обличчям об тріщинки ...

Після вибуху в Мадриді я остерігаюся пошти. Ти ніколи не можеш бути

впевненим, хто саме тебе шукає…Особливо якщо переховуєшся ти через…

Особливо якщо тебе не мають знайти… Виходячи з дому в ту останню

мить, коли ти ще належиш собі, ...

Я знаю, що ми вже знайомі. Я знаю, бо не може бути інакше. Ти десь робиш те ж саме, що і я. Я не можу тебе не знати. У моїх венах булькотить козацька кров. Я жінка. І вони точно мали козачок. То брехня, що жінок на січі не було. Стрибали в Гречку, ...

Бєлякова Анна
Тисяча днів війни – це три роки. Три роки болю, втрат, страждань, але, перш за все, шлях, який українці проходять з мужністю, стійкістю та незламною вірою в перемогу.

Війна – це те, що завжди несе руйнування, смерті, невтілені ...

24 лютого 2022 року стало початком нового життя для всіх нас. Того дня в Полтаві о п’ятій годині ранку крізь сон почула глухий гул літаків, мама розбудила мене, через сльози та тривогу сказала, що почалася війна. Мій батько, не вагаючись ані на ...

Цікава подорож до витоків українського слова розпочалася задовго до мого народження. Зернина, що проростала протягом дев’яти місяців, плекалася сакральними джерельцями рідної мови. Крізь ніжні тенета до мене пробивалися мелодії українських пісень і ...

Я боюся порвати тоненький зв’язок, зітканий зі сліз, сумнівів, поривів щирості та безмежної вдячності. Чомусь холодно від твоїх очей, хоча раніше грілася, немов сиділа під ватрою. Кажеш, добре, що совість є, тільки мене вона безжалісно гризе, знімає ...

Ніколи не думала, що мене ощасливить звістка про народження молодшої сестри. Коли я вперше її побачила, захотілося плакати з радощів.  Її маленькі оченята блукали в пошуках мами, хоча маленькі дітки від народження нічого не бачать. А маленькі ...

За тиждень майорить переїзд. Подумки пакую валізи. Зважую пріоритети, визначаю найнеобхідніше. Добре, що маю на це час. Бо людей у двадцять другому такої розкоші позбавили. Тепер відчалюю і я. Складаю список і креслю плани.

Найпершим пунктиком ...

– Не люблю все будувати на теорії, бо її треба підтверджувати/спростовувати практикою, але що ж поробиш.
– Науковий підхід)))
– Ну, а що, дарма в мені це зерно виховували? Дає плоди)
В останні дні забагато думаю про дощі та сонце. Мій мозок у ...