Проза

Цікава подорож до витоків українського слова розпочалася задовго до мого народження. Зернина, що проростала протягом дев’яти місяців, плекалася сакральними джерельцями рідної мови. Крізь ніжні тенета до мене пробивалися мелодії українських пісень і ...

Я боюся порвати тоненький зв’язок, зітканий зі сліз, сумнівів, поривів щирості та безмежної вдячності. Чомусь холодно від твоїх очей, хоча раніше грілася, немов сиділа під ватрою. Кажеш, добре, що совість є, тільки мене вона безжалісно гризе, знімає ...

Ніколи не думала, що мене ощасливить звістка про народження молодшої сестри. Коли я вперше її побачила, захотілося плакати з радощів.  Її маленькі оченята блукали в пошуках мами, хоча маленькі дітки від народження нічого не бачать. А маленькі ...

За тиждень майорить переїзд. Подумки пакую валізи. Зважую пріоритети, визначаю найнеобхідніше. Добре, що маю на це час. Бо людей у двадцять другому такої розкоші позбавили. Тепер відчалюю і я. Складаю список і креслю плани.

Найпершим пунктиком ...

– Не люблю все будувати на теорії, бо її треба підтверджувати/спростовувати практикою, але що ж поробиш.
– Науковий підхід)))
– Ну, а що, дарма в мені це зерно виховували? Дає плоди)
В останні дні забагато думаю про дощі та сонце. Мій мозок у ...

Мистецтво міцне й терпке на язику. Як чорний чай. Майже чифір – настояна заварка. Почуття гіркі – бальзамічним еліксиром подразнюють губу. Перекреслити б дати та витримку. Емоції б’ють за край, пульсують натягнутими бинтами в скронях. Велична музо! ...

Шанс зустріти тебе на вулиці близько однієї стотисячної, бо весь час клубочишся у власних справах вдома. Не знаєш елементарних понять про сучасний світ та свято впевнена в реальності Бога. Твоє серце заполонене музикою, ідеями й тканинами. Музика ...

Четверта сорок чотири. Співає перша за ніч пташка. У грудях різко тріпоче, колихається – і я трактую поданий знак. Лягаю на спину, рахую човни, у свідомому сні віддаю власне тіло у владу водам.
Ніжний бриз і солоне на губах. М’який пісок лоскоче ...

Цілуй мене кривенькими рядками, вкладай у розділові жар душі, кусайся комами, зализуй біль крапками, а окликом даруй мені синці. Підкреслюй в повідомленнях на статус. За це тобі корить якийсь папір? Як хочеш – розірви моє останнє й не склеюй, як ...

– Якби перед вами поклали коробку простих олівців, де були б лише надто тверді та м’які, перо павича, акварелі та фіолетову ручку, то що б ви обрали?
– Акварель.
У світі мільярди людей, а мені як ніколи самотньо. І скільки раз уже писала на цю ...

Між мною і світом
суцільна пітьма та просвітлення об’єктиву. Діафрагма вузько-вузько затуляє пелюстки, зображуване набуває чіткості
і лише тоді розумію, що я спокійна. Спокійна до помилок, до промаху у фокусі, бо все, що може статися – не ...

У моєї мами золоті руки. Вона вміє все: готувати, в’язати, співати та малювати. Але найбільше любить вишивати. Вона оздоблює рушники, подушки та скатертини.

У нас удома стоїть невеликий органайзер, у якому купа ниток, тканин, голок та ґудзиків. ...

Батьківщина, Україна, хата дідуся й бабусі в селі - стежка до джерела моєї сили. І над усім цим - лелеки в синьому небі. Біля оселі дідуся й бабусі високо на електроопорі височіє лелече гніздо. З року в рік, із покоління в покоління до нього ...

Ти прийшов уночі, ледь чутно й незримо. Здригнулася тільки, а зранку взялася за перо. Відкладати так довго з тобою розмову вже більше не вийде. Пропоную завершити тут, у двобої. Лиш ти та я. Готовий?

Хижаче, нам потрібно розкреслити межі. Це ...