Твори з тегом: дитинство

Дзюркотить дощ, ритмічно відбиваючись від підвіконь та асфальту. У повітрі висить це приємне відчуття свободи й свіжості.

Ще крапає, але я в ґумових чоботях уже побігла у двір. Це так чудово –  стрибати по калюжах, ніби безтурботна дитина. І тобі ...

Мурчить тихенько щастя в серці так непомітно, бо любить тишу й спокій.

Там, десь між щастям і дивом, є й закохані очі, і недоспані ночі, і перше кохання, і розбите коліно, і двійка, і двадцятка. Там є все…

Так, серце не ґумове. Та скільки ж ...

Опішне! Скільки таємниць заколихано в тобі. Моє дитинство завітало до тебе аж на 5 років, а ти досі не відпускаєш. Краса твоя долає велич непізнаного, а квіти цього літа зробили поля такими розмаїтими й запашними. І кожного дня за пухкою хмариною ...

Ця історія живе в моїм серці вже 16 років. Але тільки зараз зважилася розповісти її.  Вона про  те, як мене любить дивна жінка, яка пахне небом, літом і травою. Коли стає  темно, вона щиро обіймає мене, іноді  навіть боляче.  У неї обличчя в ...

Щоразу, коли проходжу повз цей будинок, серце стискається від болю. Скільки всього з ним пов'язано…

Тут, на огородженому металевими балясинами рундуку, я зробила перші кроки, уперше сказала «мама» й «тато», навчилася читати.

Кожнісінького ...

Чомусь, коли дитя зростає,
Весь час батьків про щось питає.
Це сто питань в одну хвилину,
Шість тисяч слів в одну годину.
Але буває в хаті тихо,
Коли дитину сон колише.
Та навіть уві сні вона
Спитати може:“Два плюс два?”
Такі в усьому світі ...