Твори з тегом: кохання

Обмеження хвилинною стрілкою

В обмеженнях хвилинною стрілкою відбувалося наше таїнство. Я любила тебе дуже сильно. Знаю точно — не помиляюся. Я вивчала твої кордони, зарікалася не втручатися. Хоча наша доля й була короткою — ми через те не переймалися.

Бо нам жилося з тобою ...

читати далі

Цукровий

Обертається повний місяць навколо квартири з пошарпаними вікнами. Ми сидімо на дивані, дивимося на те, як листя стелить ковдру під тополею. Ти пішов на кухню зробити чаю. Такі вечори створені для того, щоб загортатися в м’які плетива та розливати ...

читати далі

Присмак ромашкового чаю

Ми біжимо темними вулицями нашого маленького міста. У лице нестримно віє вітер молодості, кохання із перчинкою та… майбутніх змін.

Через мить роз’їдемося. Я – на північ, ти – на схід. Рівноприскорено віддаляємося одне від одного. Та чи так само ...

читати далі

Тіні довшають опівдні (навіяне повістю М.Коцюбинського «Тіні забутих предків»)

Спогади мають присмак… Вимріяна вистава першої закоханості зачепилась у пам’яті червоною помадою... Норовлива схилилася до твоєї щоки, скорилася, але не звикла до вибриків. Чуєш співанки Черемошу? 

Болісна розлука смакувала березневим снігом і ...

читати далі

Різдвяна історія кохання

«Тату! Тату! – забігла в кімнату моя донечка Софійка. – А як ви з мамою познайомилися?»

«Добре, добре. Сідай зручніше – і зараз розповім, – відповів я своїй маленькій сирені.

Здається, сталося це ніби вчора. Бо той тиждень був сповнений казок ...

читати далі

Сліди в повітрі

Я загубив тебе в минулому житті… Кажуть, ми не в змозі пам’ятати те, чого ще не трапилося, але як же тоді пояснити це…

Щоночі я прокидаюся, ніби у вирії. Іграшкові хмаринки маревом являють мені тебе, таку невагому й мрійливу Хоча й не видно чітко ...

читати далі

Боюся тебе загубити

Теплий погляд медових очей, а я знову гашу цигарки об зап’ястя. Обіцяю, на цей раз востаннє, бо твоя рука на ньому - це єдине живе місце. Павутина плететься по всьому тілу, намотуючи кокон на душу. А ти саме той шовкопряд, що годує на вечерю ...

читати далі

Обіймай мене (акровірш)

Очі в нього – як блискавки зранку:
Будять швидко, чарують у сні.
І я знову в думках до світанку:
Його доля зі мною чи ні?
Манить все, особливо ці вії,
А зіниці – то манна небес.
Йти з ним поряд – то подих надії…
Мріять важко… Чи є таки ...

читати далі

Ті, що поламали крила

І знов купаємось в промінні...
Ми загубили серед ночі
Коштовне знайдене каміння…
Чи зазирнеш ти страху в очі?
Разом зі мною, неодмінно,
ти проживеш оті хвилини.
За руку знов тримай незмінно,
І знову заспані хмарини
Біжать за нами...
Стій ...

читати далі

Хіба любити можна не щиро?

 
Якщо любити – то по-справжньому.
Якщо обіймати – то міцно.
Якщо сміятися – то до сліз.
Якщо говорити – то в очі.
Якщо дарувати – то від душі.
Хіба любити можна не щиро? Кохати треба людину, а не умовні почуття до неї. Тоді обіймати ...

читати далі

Країна Серце

Чи чули ви про країну під назвою Серце? Якщо ні, то сідайте зручніше, заварюйте трішки чаю – і вам розповім. 

Ця країна невелика, усього кілька міст, столиця та села. Саме там знаходиться місто Мрій та Бажань. Там і живуть наші мрії. Вони їдуть ...

читати далі

Лиш тільки той ненависті не знає, хто все життя нікого не любив!

Не важливо: опасиста чи, може, чудернацька, але все-таки по-дитячому наївна, вірила у світле почуття кохання. Саме ця милість огортала в теплі обійми та здіймала жар у серці. Додавала сили в потрібну мить та снаги душі. Коли сонячні промінчики ...

читати далі

Якби ти не стався…

Я говорю собі: «До біса цю любов. Усі троянди, теплі обійми, гарячі поцілунки...»  Але мовчки дивлюся на тебе й думаю: «Ну, підійди вже до мене, прибери руде волосся з обличчя, торкнися плечей і міцно-міцно, мов востаннє, обійми». 

Якби ти не ...

читати далі

Любити треба вчитися

Любов буває різною: ніжні обійми та палке кохання накривають вас, ніби морська хвиля; або розбите серце, сльози та уламки посуду. А що було б, якби ми нікого не любили. Можливо, не страждали б так сильно. Не відчували б такого жахливого болю. Не ...

читати далі