Про тебе їм говорити не мушу, бо
Коли вмикаєш мозок — порожніє душа.
Думками до тебе, за тобою тужу…
І це для мене найжаданіша мука.
Хто я тобі?
Почекай, помовч.
Не кажи нічого — слухай дощі.
Вони скажуть усе
Силою звука.
Крап... ...
Твори з тегом: кохання
Скінчилася п’єса…
Скінчилася п'єса.
Останні ноти фальші
наповнюють легені хриплим басом.
Свідомість
годує немитими спогадами
на сніданок, обід та вечерю —
По горло сита.
Та, врешті, кращого чекати марно:
Чого боялася — на те й наштовхнулася.
Тепер вальсую в ...
Хочеться просто злетіти…
Хочеться просто злетіти
Із глибин сновидінь —
Випірнути на поверхню, задихаючись.
Тікати, що є сили,
Здіймаючи пил на узбіччя
Порожньої душі.
Спогади спалені —
Не залишилось нічого, крім
Густого полинового вітру.
А може, то просто листя ...
Не ламай мені крила…
Не ламай мені крила —
я подарую свою весну заквітчану,
Не малюй чужі портрети:
Муза тільки я!
Чуєш, як б'ється
У твоїх руках паралізоване серце:
Доживає останні дні
Нікчемного життя.
Варто лиш торкнутися крилом ненароком,
Випурхнути із ...
Вона будує, вона й ламає
Нас звела спільна подруга... Звичайна дівчина допомогла побудувати моє щастя.
Вона познайомила нас і розчинилася в повітрі, що було дуже дивно, але коли закоханий, ти не звертаєш увагу ні на що, окрім нього. Біле, наче сніг, волосся зачарувало ...
читати даліГріх
Це не твоя вина, а моя. Бо я змогла пробачити тоді твій гріх. Не побачила твій сміх наді мною. Той погляд, який приховував нещирість та відразу. Та кожного дня чекала на ті слова… Чекала…
О милий! Невже «це все була лиш видумка моя»? І не було ...
читати даліМоє кохання через призму поезії Франка
Із приходом кохання існування набуває нового сенсу, людина змінюється: усе здається інакшим, неземним. Іноді здається, що без цього почуття життя втрачає сенс…
І чом твій усміх – для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта
За вікном ...
читати даліМоє кохання через призму поезії Івана Франка
Кохання – це нагорода за болісні миті. Життя не було б таким яскравим без блиску тих смарагдових очей. Із тої пори – це весь мій світ. Іншого не треба.
Твої очі, як те море
Супокійне, світляне:
Серця мого давнє горе,
Мов пилинка, в них тоне.
...
Моє кохання через призму поезії Франка
Вечір вистрибнув з вікна багатоповерхівки, накривши заспане місто сутінками. Всередині теж хазяйнувала сліпа темрява. Тиша пробиралася до кісточок, до найглибших закутків душі, паралізуючи. У легенях застиг пронизливий воронячий крик. Думки, ...
читати даліКохання любить тишу
Глибина щастя ховається в сонячній усмішці звичайного пішохода або ж маленького янголятка з бантиками та яскравими очима, які випромінюють тепло і радість водночас. Можливо, мене вважатимуть божевільною, але в цих очах я намагаюся знайти відповідь ...
читати даліМоє кохання через призму поезії Івана Франка
«Не знаю, що мене до тебе тягне», я потопаю у твоїх обіймах та задихаюся від аромату парфумів. Кожен пересічний, друг, родич каже покинути тебе, аргументуючи переконливими фактами. Але я наче метелик, що нарешті розправив крила, віддаюся пориву ...
читати даліНебокрай
Небокрай. Сідає сонце, і вечір такий тихий і спокійний. Не вистачає лише тебе…
Пишу листа тобі, бо нарешті зрозуміла, що стільки років ми жили марно. Ти так і не навчився грати на гітарі, а я так і не змогла плідно заримувати жодного рядка.
А ...
читати даліКривава пляма на білому килимі…
Кривава пляма на білому килимі. А ще вчора там була пляма від вина. Як швидко все змінилося: день змінив ніч, сонце – місяць, вона – мене.
Кривава пляма на білому килимі. Ти встромив ніж у спину, а я лиш сліпо кохала. Кохала й не спала ночей, бо ...
читати даліДе закінчується нескінченність?
Де закінчується нескінченність? Ніде… А може, у степу безкрайому чи в очах коханого?
В очах мого коханого починається Всесвіт. Там хтось пролив каву на лист із освідченням у коханні. Там ніби змішалися всі фарби й танцюють танго лише для мене. У ...
читати далі