Твори з тегом: осінь

Розбишака Вітер

Звичайних осінній день. І Вітер, одягнений у сіру сорочку й сині шаровари, як справжній розбишака, бігає й ламає все підряд.

Ось підбіг до двору тітки Галі – розбив їй горщик. А ось забрав у Маринки ляльку – і дівчинка почала голосно плакати. Але ...

читати далі

Улюбленій ковдрі

Я люблю тебе й завжди любила,
І в дитинстві тебе обіймала.
Пам'ятаєш, як в зиму холодну
Ти із ліжка мене не пускала?
А коли вже прийшов теплий квітень,
Тебе треба було заховати.
Розлучалися ми безутішно,
Готувалися спеку спіткати.
Я так ...

читати далі

Осінь тихо землею ступає…

Осінь – час прощання з теплом і зустрічі з холодом. Щодня стає  помітніше, що сонце встає з-за обрію все пізніше, а заходить раніше. Частіше йдуть дощі, дмуть вітри холодні. Усе рідше світить сонце. Ось наче нещодавно було тепло, та вже повернувся ...

читати далі

Небо осіннє…

Осіннє небо буває таким же різноманітним, як і осіння погода. То чисте, високе, блакитне, то щільно затягнуте низькими сірими, немов мишенятка, хмаринками. Часто можна спостерігати, як осінній прохолодний вітер жене їх небом, немов пастух овець на ...

читати далі

До зустрічі, дівчинко Осінь!

Хвилясте яскраво-руде волосся, веснянки, які ти невдало намагалася замалювати консилером, навушники у вухах і помада кольору червоного напівсолодкого, яка притягує погляд перехожих. Справжня дівчинка Осінь.

Я не звик розглядати окремих індивідів ...

читати далі

Моя осінь…

Осінь – це теплі обійми какао з маршмеллоу й шерстяного светра.

Осінь – це просидіти цілий день у своїй «печері» за горою потертих книжок.

Осінь – це сімейні вечори й радість усвідомлення, що тобі є до кого повертатися холодними вечорами.
...

читати далі