Наші твори

Я знаю, що ми вже знайомі. Я знаю, бо не може бути інакше. Ти десь робиш те ж саме, що і я. Я не можу тебе не знати. У моїх венах булькотить козацька кров. Я жінка. І вони точно мали козачок. То брехня, що жінок на січі не було. Стрибали в Гречку, ...

Бєлякова Анна
Тисяча днів війни – це три роки. Три роки болю, втрат, страждань, але, перш за все, шлях, який українці проходять з мужністю, стійкістю та незламною вірою в перемогу.

Війна – це те, що завжди несе руйнування, смерті, невтілені ...

24 лютого 2022 року стало початком нового життя для всіх нас. Того дня в Полтаві о п’ятій годині ранку крізь сон почула глухий гул літаків, мама розбудила мене, через сльози та тривогу сказала, що почалася війна. Мій батько, не вагаючись ані на ...

Цікава подорож до витоків українського слова розпочалася задовго до мого народження. Зернина, що проростала протягом дев’яти місяців, плекалася сакральними джерельцями рідної мови. Крізь ніжні тенета до мене пробивалися мелодії українських пісень і ...

Я боюся порвати тоненький зв’язок, зітканий зі сліз, сумнівів, поривів щирості та безмежної вдячності. Чомусь холодно від твоїх очей, хоча раніше грілася, немов сиділа під ватрою. Кажеш, добре, що совість є, тільки мене вона безжалісно гризе, знімає ...

Ніколи не думала, що мене ощасливить звістка про народження молодшої сестри. Коли я вперше її побачила, захотілося плакати з радощів.  Її маленькі оченята блукали в пошуках мами, хоча маленькі дітки від народження нічого не бачать. А маленькі ...

Синів народжують не для війни,

Та хто постане щитом для країни?

Стають героями в люті роки,

Коли війна доторкнеться родини.

Мій прадід був на Великій війні,

Простий солдат, що боровся невпинно.

"Пробач, вбивати жахливо ...

В кожному сила, якщо мрія є,

Шлях свій знайти, не спинятись ніколи.

Шлях у житті цей відкритий тобі.

Бути собою — то справжня свобода!

В неба блакить, над стихією моря,

Врізався білий стрімкий силует,

Злилися з обрієм в ...

Сонце низає промінчиком хмари,

Щоб зігрівати широку дорогу,

Сонце шукає очима містечко,

Що поринає в молитви до Бога.

Сонцю щодня нагорі самотливо,

Зовсім у світі на це не зважають.

Навіть вітрище, володар повітря,
...

За тиждень майорить переїзд. Подумки пакую валізи. Зважую пріоритети, визначаю найнеобхідніше. Добре, що маю на це час. Бо людей у двадцять другому такої розкоші позбавили. Тепер відчалюю і я. Складаю список і креслю плани.

Найпершим пунктиком ...

– Не люблю все будувати на теорії, бо її треба підтверджувати/спростовувати практикою, але що ж поробиш.
– Науковий підхід)))
– Ну, а що, дарма в мені це зерно виховували? Дає плоди)
В останні дні забагато думаю про дощі та сонце. Мій мозок у ...

Ранок кривавий встає над моєю країною,
На бій виходимо: лик і лати хрестом осяяні.
Ми до битви готові, воля й рідні за спиною,
Землю-Матінку боронити з душею простреленою.

Запах землі та пороху, байдуже світло сонячне...
Війна – павутина ...

Торкаюся рядочків приблизно за рік. Не вірю, що стільки мовчала.
Та ні, брешу: єство вогнем кричить, щодень у намірах і здогадках згорає.
Набралась мужності, різкий сміливий вдих... А видих?.. Без інструкцій буде тяжко. Як спілкуватися з людьми ...

– Ти виявилася ближче, ніж я розраховувала.
А знали б ви, як я весь час подумки перекреслюю відстань.

Буду хвилин за десять-п’ятнадцять. І під моїми ногами все пливе та тріщить, летить униз, ніби там воронка чи прірва. Зворотний відлік часу стає ...