Наші твори

Друзям львів'янам
Замріяно і ніжно дивлюсь в обличчя міста,
Шукаю сліду літа в мереживі гілок,
Блукаю тихо парком, збираючи намисто
Осіннім зорепадом засіяних стежок.

Приспів:
Паде осіннє листя,
Охристе й золотисте,
Кружля у листопадовій ...

Мама:
У юність – пізно, а у старість – рано.
На перепутті поїзд мій стоїть.
Донечка:
З твоїм експресом не змагатись, мамо,
Мені здається, без зупинок мчить.

Приспів:
Серед буденних клопотів й незгоди,
Серед розчарувань і обмов
Тебе ...

Випускниці донечці Аліні
Тихий смуток впав на сиві верби
І березам коси розпліта.
Білим вальсом закружляє вечір:
День шкільний останній відцвіта...
Приспів:
Прощавай, дитинство, прощавай...
Вороття, на жаль, нема ніколи.
Не питай у мене, не ...

Сипле небо зорі у долоні,
Місячну стежину вистеля.
На моїм замріянім балконі
Теплий подих вітру іздаля.

Заколише ніжна прохолода,
Арфами впаде на спориші –
І торкне блаженна насолода
Трепетну мелодію душі.

Літо гасне променем останнім, ...

Засміявся ранок,
Посміхнулось небо.
У блакиті чистій –
Диво-журавлі.
І кричать до мене,
І несуть до мене
Кольорові мрії –
Перли весняні.

Приспів:
Кольорові сни
У тривожній млі.
У тривожній млі
Спалахи любові.
Кольорові сни –
Зірочки ...

Старий рік на спочинок збирається,
Срібло-золотом сяє ялина.
Мрії (чуєш мене?) всі збуваються:
Я з тобою, коханий, єдина.

Приспів:
Серпантин новорічної ночі.
Твої карі закохані очі.
Карнавал – як зоря опівнічна.
Новорічна ця ніч! ...

Жовтим килимом печальним
Стелить осінь оксамити,
Запліта березам коси
В шовк дощами перемиті.

Зносить осінь до комори
Літ врожай і дати круглі,
Сипле срібним павутинням
І збира до столу друзів.

Хай непрохана росинка
Упаде додолу кволо… ...

Сумно лічить годинник останні миттєвості року,
І зеленій красуні намисто яскраве вдягли.
Стали старші на рік всі, солідні, розумні нівроку,
А у Діда Мороза і казку все ж віримо ми.

Приспів:
Новорічний карнавал
Нас усіх зачарував.
Хай літа ...

Сумно плакала вербичка:
Загубила рукавички.
Мороз коле голі щічки –
Нема шубки у вербички.
Сіроокий туманець –
Білозубий молодець –
Обгорнув степи і доли
У туманні теплі поли.
Загорнув й малу вербичку,
Що згубила рукавички.
На гілки по ...

Хтось над лісом-лісом
Хмароньки розвісив.
Засіріло сіро,
Засиріло сиро.
Плаче чорна хмара:
„Я така нездара...”

Шию витягнув гусак:
– Щось не так!
Щось не так!
Гордо мовив півень так:
– Куд-ку-дак!
Куд-ку-дак!
Порося заверещало:
– Хрю-хрю-стало!
Хрю-хрю стало!
У дворі переполох:
– Ой-ох-ох!
Ай-ох-ох!
На травичку й моріжок
Перший висипавсь сніжок.

У ставочку коло млину
Гріла жабка хвору спину.
Роздувала дуже щоки,
Підставляла сонцю боки.
Лікувальні клала грязі,
З осоки компреси й мазі.
А як спека припекла –
У болото утекла.

У Сорочинцах красолі
Купували парасолі:
І жовтеньку, і синеньку,
І зелену, і маленьку,
І картату, і для двох,
Щоб у спеку всі красолі
Утекли під парасолі.

Тра-та-та, тра-та-та.
Стрілись в морі два кита.
Познайомились хлоп’ята –
В жмурки вирішили грати.
І пірнали, і жмурились,
Поки в морі заблудились!