Безмежне українське поле,
Просторе, родюче й неголе,
Бо воно у цвіття одягнулось
І на мавку обернулось.
Та одежа не з вовни й ниток,
А з барвистих польових квіток.
Соняшник – жовтогаряча квітка сонця,
Лице до нього тулить і долонця.
Густо ...
Безмежне українське поле,
Просторе, родюче й неголе,
Бо воно у цвіття одягнулось
І на мавку обернулось.
Та одежа не з вовни й ниток,
А з барвистих польових квіток.
Соняшник – жовтогаряча квітка сонця,
Лице до нього тулить і долонця.
Густо ...
Дерев’яне чорно-біле поле,
Королі готуються до бою.
Непідвладні над собою,
Вісімнадцять доблесних солдат.
Білий офіцер віддав загад –
Швидко почалася різанина.
Так минула не одна хвилина,
Бо у тактиці немає вад:
Загнали чорних короля! ...
Музична муза заворожила мене,
І натхненні звуки зливаються в одне,
Веду із ними діалог,
Але у звуків – монолог.
І враз стихає передзвін,
Але в душі лунає він.
Бо вони як водоспад:
Відбиваються у тисячі свічад!
Щойно встав уранці,
дав собі лад - наведи
лад і на своїй планеті.
Антуан де Сент-Екзюпері
То був звичайний спекотний літній день. Звісно, у цей час городяни виїжджають із душного і навіть розпеченого міста шукати спокій і красу.
...
Самотній старий сивий Семен сидів серед соннного, сірого, сповненого смутку саду. Серце старого стривожено стукотіло. Синьоокий снігур співав свою серенаду. Спокійно стало старому Семену.
«Спасибі», – сказав сивий Семен синьоокому снігуру.
читати далі