Поезія

Капелюшок весни кольоровий
Я на себе приміряти хочу.
А чи личить мені таке вбрання?
Чи підкреслить він вроду дівочу?

Ви погляньте лише, які барви
Закружляли в невпинному танці!
Ось небесна блакить у полудні,
Ось сріблястість роси ...

Капелюшок весни кольоровий
Я на себе приміряти хочу.
А чи личить мені таке вбрання?
Чи підкреслить він вроду дівочу?

Ви погляньте лише, які барви
Закружляли в невпинному танці!
Ось небесна блакить у полудні,
Ось сріблястість роси ...

Зима вдягнулась в кожушок,
На землю сипле білий шовк.
Мороз малює на вікні,
Іскряться айстри крижані.

Летить сніжинка в небесах,
Танцює вітер у лісах.
Дерева в інеї блищать
І казку ніччю шепотять.

Коли щоранку прокидаюсь,
То ніжні очі наді мною.
До тебе щиро пригортаюсь,
Бо знаю, що живеш ти мною.

Ідемо з Хеппі ми гуляти,
Чи вдень, чи ввечері, вночі,
Нікому нас не залякати,
Від дружби маємо ключі.

Ти охоронець, приятель, товариш, ...

Життя, як скло, розбилось в бліндажах піхоти.

Від  іскор залпів розлетілось по траві.

Холодний дим накрив дороги й повороти,

Моя стежина загубилась у ріллі.

Про що шкодую, що у снах наснилось -

Вже неважливо. Збігло, ...

Здивувалася зима:

“Що ж там відбувається?..

Що? Невже нова війна

вкотре починається?

А за що? Чи за кого

Будуть воювати?

Руйнувати? Грабувати?

Гинути? Вбивати?

Може є якась мета,

Можна пояснити?

В ...

У ялинки гострі голки,
але свято Новий рік,
дуже тепле та жадане,
відмічається повік.

Загадали в цьому році:
хай закінчиться війна,
щоб цвіла країна мила,
бо вона у нас одна.

Зима вдягнула кожушок,
а україночка – вінок.
Чекаєм ми на перемогу,
на світлу, радісну дорогу!

Кінця війни нам не минути,
а Україні завжди бути!
Чи літо, чи весна-зима,
а Батьківщина в нас одна!

В степу широкім, де вітер гуляє,
Калитка старий ницу думку гадає.
Про землю, сто тисяч марить і жде,
Бо думає: щастя з грошима прийде.

Землі багаті, добра у них – сила,
Але жадоба у серці засіла.
«Ще більше хочу, ще більше придбаю!» — ...

У ялинки гострі голки,

Не бояться вони вовка.

Місяць світлом обійма

Ніч зимова чарівна.

Морозець щипає щічки,

Лід виблискує на річці.

Пахне хвоєю, зимою,

Святом, радістю ясною

Здивувалася зима:

“Тиша, тепло, вже весна?”

Сонце ніжно зігріває,

Все навколо оживає.

Проліски з-під снігу розцвіли,

Пелюстки до сонця простягли.

Хмари легкі, мов пірʼїнки,

Вималювують картинки.

І весна в ...

Зима вдягнула кожушок,

На землю падає сніжок.

Йдемо із друзями гуляти,

Красу зимову розглядати.

Там хлопці кидають сніжки

І носять теплі кожушки.

Зима холодною буває,

Та ще весну не зустрічає

Моє дитинство десь лишилось там,

Де в небі сонце, а не дим й розриви,

Де хліб і мед, і мамина рука,

А тут — війна… І я кричу надривом!

Відчув я страх, і лютість, і журбу.

Жахлива тиша. Вибухи. Руїни.

І кожна ніч з молитви ...