Поезія

На вії падає кришталь коштовний, 

Зима витрушує зі жмені срібний пух. 

А світ такий безмежний, невагомий, 

І ніжно тиша огортає кожен рух. 

Згадай! Як пахне казкою дитинство! 

Сніжинки бавляться – їх ловиш язиком, 

І сміх ...

У родині Дмитренка до енергонезалежності ставилися серйозно. Тато ще в листопаді схрестив старий велотренажер із динамо-машиною від трактора, тому на Святвечір ми не просто вечеряли, а «виробляли контент». 
...

Вони ідуть крізь ранок і тривогу, 

Тримаючи у серці світлий дім. 

Їх шлях важкий та чесний перед Богом, 

Бо боронять країну кожним днем своїм. 

Вони стоять на варті тихих міст, 

Де діти сплять, де світло у віконці. 

Їх крок ...

торкайся нотами ноктюрну

тривких мелодій таємниць

сягай-но пальцями Сатурну

обітницю моїх зіниць

віршів чужих кардіограму 

складай-но стосами ключиць

вишіптую піснями рану

залишену від мандрівниць

торкайся ніжними словами
...

Душа як вільний птах у небі,  

Вона шукає власний шлях.  

То в світлі сяє, ніжна, тепла,  

То тане тихо у сльозах.  

Вона не має форми й тіла,  

Та вміє зчитувать з очей. 

І рани має, і цілющу силу  
...

Капелюшок весни кольоровий

Я на себе приміряти хочу.

А чи личить мені таке вбрання?

Чи підкреслить він вроду дівочу?

Ви погляньте лише, які барви

Закружляли в невпинному танці!

Ось небесна блакить у полудні,

Ось ...

На щастя, в кіл є інтенція до розривань,

нових початків і дереворитів:

Вони пензлюють на межі нових знань:

Увіковічені гравюри на граніті.

Роздерти коло трояндових метаморфоз,

Аби більше не кололи,

а лиш красою гріли,

Звучить, ...

Тулук-тулук
Автівка на люк
Неспинний рух
По колу
Вжух

Брррррр
уківка асфааальт
Атласна гладь
Сиреногул
Хвилин по п’ять

Вивісок цвіт
Веселка кольорів
Рекламосад
Табло
На фасад

Вітровій
Крізь труби
Вииииий
Іржавий орган ...

Снігобілі поля шумлять під ногами,
Висотоблиск дахи сонце ловлять.
Людопульси гомонять, грають кроками,
Вуличенерги серця нам ловлять.

Тротуарожбури дзвенять, сміються, літають,
Вітроблиски вітру по вікнах співають.
Мости-дзвінкограми в небо ...

Біп Біп

доброго ранку!

всі в дорозі

хтось навіть без сніданку,

затор.

самокат

авто

маршрутка — все стоїть.

година пік.

звук тривоги:

Віу Віу

угорі летить.

холоне тіло

ТРЕМТИТЬ.

год

ин

ник:

дев'ята ...

Місто прокидається раніше за нас.

Вікна вже світяться,

А ми ще не встигли розплющити очей.

Тут – ринок,

Де яблука пахнуть так голосно,

Що можна втратити думку.

Тут – бруківка,

Яка пам’ятає більше кроків, ніж усі щоденники разом. ...

сонце
котиться
по круглій площі

«КРИТИЙ»

галас-голоси
б’ють-б’ють
у зелену тишу
каш-ТА-нів!

жовті тролейбуси -
ЕЛЕКТРОКОНІ !!!
шшшшшш
тягнуть місто
крізь туман ранковий.

«ПОЛТАВА» -
букви старих вивісок
перетікають у
...

Цей світ – лише відтінок світу

Того, де закувала нам вона.

Ця монотонність і буденність

Все не дає відкритися сповна.

Але хіба ми маємо окови?

Нехай усі, хто в них, знімуть пута!

Тоді відкриються всі двері і дороги –

І промінь ...

Ножиці срібні й покоцані
ріжуть між нами зв’язки.
Між рядків інтонації тоншають:
нівелюють безпеки паски.
Ніби не були сторонніми,
любимо ті ж пісні,
хіба що насправді модними
не стали мої рубці...
Вкриті світанковим холодом,
багаттям ...