Поезія

Люблю хмаринками я милуватись.
Мінливою красою незбагненні,
Чарівні, ніжні і пухнасті,
Вони пливуть у височінь повз мене.

Ці поєднання дивовижні!
Як швидко форми виникають,
Зливаються й повільно тануть.
Немов пташки із вітром грають.

Ось ...

Душа...
Душа сумує,
Немов самотня квітка.
Любити вчиться.

Місяць...
Місяць на небі
Дарує світло ночі.
Вирують мрії.

Життя....
Життя - лабіринт,
Вибирай, куди підеш.
Що там у кінці?

Весна....
Весна буяє.
До себе закликають ...

Людині не треба
Ні віри, ні мрії?
Людині потрібні
Лиш хмари із неба?
Чи зможем тоді вже
Жити "як треба"?
Чи зможемо жити,
Як птахи надії?
Зізнаватись в коханні?
Досягати всього в пориванні?
Чи зможемо, люди,
Жить не як приблуди?

Талант та творчість – Таїнство Творця.

Турботливо торкнувся: трепетне творіння.

Тисячоліттями триває таємничість та,

Тонкої трансформації тяжіння.

Трапляється тяжка тропа трюїзму,

Тривожних трафаретів  трясовиця.

Та тільки труднощі ...

Мова моя – милозвучна,
Мінорно-мажорна мелодія,
Магічно-містична музика.
Мереживом мрій майорить.
Мистецтво майстерно мовити,
Многогранно, мрійливо мислити.
Могутність мудрості минулого –
Місточок міцний майбуття.
Мова моя – макрокосмос, ...

Домовичок – маленький добрячок –
Живе у нас в оселі.
Одного разу у рюкзак заліз
І вирушив зі мною до ліцею.
Цілий день мій домовик
Під партою науку гриз.
Додому я зібрався йти –
Домовичка не зміг знайти.
Шукали ми, де ж чарівник:
В ...

Він жив.
Боровся, вчився, досягав.
З низів піднявся, несучи
Ту силу правди. Присягав:
Себе не втратить живучи.

Крізь кров, кріпацтво, муки, злість
Він власну волю здобував,
Щоб волю мали ми і міць,
Аби народ його не забував.

Живе.
В ...

Жую тривожність іклами неврозу
Перемелю всі сумнів кістки,
Для того, щоб плетіння верболозу
Перетягнуло серця жилочки,

Яскравим, ніжним зелененьким листям
Проникло до усіх кімнат душі,
Пустило корінь щастя ув обійстя,
Скопавши ненависні ...

Який прекрасний наш безмежний світ.
Він мальовничий, різнокольоровий.
Квітково-веселковий цвіт
Віночок відчуттів плете чудовий.

Краса весни – це творчості натхнення.
Усе навколо квітне, ожива.
Корівка божа на смарагдовій травиці,
Після дощу ...

Вже рік іде ця ненажерлива війна.

Вже рік від мене ти далеко.

Поодинокі відеозв'язки

Долають сотні кілометрів.

Моє життя – це до і після,

Коли та нечисть вдерлася у дім,

Коли пішов ти захищати

Край рідний від безжалісних ...

Запах упивається в мої руки, в голову.

Заважає думати.

Я полюбив цей аромат із дотиком троянди.

Немов жертва обману,

блукаю реаліями своїх мрій.

А сон мій став шаленим реквіємом.

Це лякає.

Тому й ненавиджу це!

Моя Родина – дивовижний світ,
Маленький світ, що створений з кохання.
Тепло, добро і наш веселий сміх,
Обійми, мрії і бажання!
Моя Родина – це моя фортеця!
Родина ділить навпіл все, що є!
Це щастя разом милуватись часом,
Тим часом, що життя ...

Дитячі мрії, щирі і щасливі,
Зруйновані були в лютневий день,
Коли ворожі, темні сили
Почали нищити людей.
Так боляче, що серце розірветься,
За що ви позбавляєте життя?!
Хто дав вам право забирати
У сина – матір, в матері – дитя!
О скільки ...

А до мене вночі приходив
кудлатий Пес.
Він радо виляв хвостом
і просив сосиску.
Я дивилася в його вірні очі
й не могла відмовити.
Тож дала йому не одну,
а цілу низку.
Та кудлатий Пес
не знав про те,
що інших кудлатих псів
можуть вигнати з ...