Поезія

Навпомацки олівчиком у тиші
Воркує серце напівголі вірші.
Боїться промахнутися словами,
Боїться, що підгледять чорні ґави.

У серця крила дещо ілюзорні,
Та ніч пускає чудеса назовню.
Рядочки пахнуть медом і полином,
Ледь устигають за ...

Я би хотіла туди повернутись,
Де мама приносить цукерку з роботи,
І не дратує платтячко скуте,
У голові казка замість турботи.
Якось сказали обняти на вдачу
Дерево на шкільному подвір’ї -
Вірю на слово усім, кого бачу
Й нишком краду зі стола ...

Вісім натхненних у тиші, годинник - штрихи на папері.
Срібло мізинця за принципом Всесвіт катує відверто.
Розмова з гвіздками на стінах, сором у зім’ятій сфері,
Скло безпощадно тріщить, пізно вмирають комети.
Ілюзії калька в моторі, у білому ...

В долоні ромашку вбиває
Останній серпневий вагон.
Холонуть сидіння трамваю,
Сивітиме майок сезон.
Задуха заламує пальці,
Щоранку клубами летить,
Комфортніші вуличні танці:
Чолом не стікатиме піт.
На п’яльці вохряний хрестик,
Блакитним ...

Досить! Дістали! Мов вічність година.
Плетуть чутки, обстрілюють днину,
Без честі лізуть, свідоме втрачають –
Червоні води дійшли до причалу.
У вогні будинки, палать має серце!
Жінки та діти озуті у берці…
Шкода дивитись у очі невинні,
Бо ...

Моя Полтаво, ти чудове місто,
З калини ягід одягла намисто,
Вплела каштани у вінок спасенний,
В віках збудила голос свій пісенний.

Давно влилися у блакитні коси
Річки полтавські – Коломак і Ворскла.
І пахне чорнобривцями блакить,
Альтанка ...

(Насім Ніколас Талеб висунув концепцію Чорних лебедів. Це раптові й масштабні явища, що кардинально змінюють хід історії. До них відносять війни, фінансові кризи, появу інтернету тощо).

Ти справжній чорний лебідь революцій,
що крилами ...

Часом творчість розповідає про кожного з нас набагато більше ніж психологічні портрети. Згодні ?

Я падаю знову у чорну діру,
Але допомога мені не потрібна!
Ох хлопчику,
Мені так подобається закохуватися знов.
Буду Юпітером недосяжним.
В обійми візьму тебе, як кільця Сатурна.
Підемо зі мною Чумацьким Шляхом,
Розглянемо з тобою Проціон з ...

Ревучий простір мучить серце,
Що в темноті яскравій вмить,
Неначе яструб, безрозсудно,
Своїм сопрано загудить.

Ці мандри всесвітом безкраїм,
Як визволення з пастки дюн,
Неначе із вогнем ми граєм,
Тікаючи від божевільних дум.

І ліхтарів ...

манія, манія, манія -
це ніяка не Божа магія,
це одержимість вічністю,
наповнена біллю-циклічністю.
депресія, сум і апатія -
це моя виграшна партія,
а мої очі зблідлі,
добряче вже остогидли.
ліжко, книга, безсоння,
виски і крики у скронях. ...

ненадіслані листи
недописані твори
недопалені мости
недопиті розмови
недограна мелодія
неданий шанс
невдала пародія
незакінчений романс
несмачний пиріг
недоведена теорія
нерозталий сніг
та закінчена наша історія…

Я дивлюсь вдалину,
А там небо нічне.
І здається мені,
Що воно золоте.
Приглушене світло
Ліхтарі віддають,
Хмари блукають,
Немов в космос пливуть.
Вони ваблять мене
З ними летіти,
Але я намагаюсь
Цього не хотіти.
Піддалася я все ж таки ...