Проза

Список категорій

Місто, яке я люблю

Братислава – це крихітне містечко, яке славиться своєю колоритною архітектурою. Вузенькі вулички, які неначе просять нас забігти в затишну кав’ярню та скуштувати улюблене тістечко. На головній площі міста гармонійно поєднанні різні стилі світової ...

читати далі

Листопад чи..

Слизько. Мряка. Вітер задуває в кожну мікрощілину між шарами термоодягу. Мабуть, зимове взуття не надто комфортне на трасі з перешкодами. Такий висновок я зробила в процесі польоту макіяжем до землі... Пощастило: лиш трохи забила пальця.
Темно. ...

читати далі

Місто, у якому хочеться жити

Я хочу розповісти про місто, яке мені стало випадково дорогим, бо з ним пов’язала сестра. На цю хвилину вона там проживає й вчиться, та разом нам вдалося знайти деякі приховані від ока місця.

Наприклад, сестричка дуже полюбляє парки, а, на перший ...

читати далі

Венеція

Венеція –  перлина на воді, де кожен камінчик чи квіточка – це нота величної симфонічної природи та людської творчості. Сплетіння вуличок, що межують із завороженими колонами, нагадують стародавні арки музичного замку чи музею. А мости – струни, які ...

читати далі

Вільний Іракліон – моє улюблене місце

Я ніколи не очікувала, що опинюсь у невеликому місці, розташованому на чарівному острові, де спокійні хвилі Егейського моря відблискують, неначе коштовний кристал, та вітають мене. Просять своїми спокійними хвилями зануритись у цю воду, відчути ...

читати далі

Чарівна осінь

Осінь — це пора, коли природа особливо притягує погляди. Чарівність її дійсно особлива. Краса природи вражає своїм розмаїттям. Золотисте та червоне листя на деревах створює неповторну палітру кольорів. Легка осіння прохолода додає стимулу для ...

читати далі

Місто, яке я люблю

Місто, в якому я відчуваю себе інакше, це Анталія в Туреччині. Це поліс для курортного відпочинку, але бачу його й з іншого боку.

Анталія – це місто на березі Середземного моря. Цей поліс має два колорити: удень і вночі.

Удень через аеропорт ...

читати далі

Місто, у яке я закохалася

Прохолодною, але ще теплою осінню я вирушила в подорож рідною Україною. Перше місце, яке відвідала, був вінтажний старий Львів.

Чарівні містичні пам’ятки здивували й навіть трохи налякали. Майстерні й моторошні скульптури Личаківського кладовища ...

читати далі

Я ідентифікую себе як українка (Сповідь зламаної малороски)

Ким ми є, коли народжуємося? Василь Стус казав, що не буває так, аби народився – і зразу людина. Казав, що нею ще треба стати. Мабуть, схожа історія трапляється з будь-чим, навіть з ідентичністю. Тож невтомно запитаю себе: ким же я стала від ...

читати далі

Моя країна в моїх руках!

ЗОРЯНСЬКИЙ Олександр, 11 років,
Науковий ліцей №3 Полтавської міської ради,
Літературна студія “Перевесло”
(керівник - Тетяна БАЛАГУРА),
Учитель — Оксана НАУМЕНКО
А ви вже дослідили, звідки походить ваше прізвище й де корені родоводу? Протягом ...

читати далі

Чарівна осінь

Цьогоріч осінь довго радувала гарною погодою. Теплою, сонячною, без довгих, затяжних дощів. Іноді кутала ще зелені дерева в легкий серпанок туману, зволожувала землю мрячкою, дмухала теплим подихом вітру на срібні нитки павутиння, на яких чарівними ...

читати далі

Казка про пригоди Кисня

У чудовому та загадковому місті Хімія жили городяни – хімічні елементи. Кожен мешканець мав свій будиночок. Місто було невеликим, де всі знали один одного. Вечорами жителі цього містечка збиралися разом, щоб організувати щось спільне, цікаве та ...

читати далі

Я вірю в Перемогу!

Про війну я знав лише з книг та кінофільмів. Але що ця біда прийде до нас, ніколи не думав. Тихий ранок, спів пташок, зустріч із друзями в школі — усе це здавалося таким звичним і непорушним. Але 24 лютого 2022 року ми зрозуміли, що мирне життя ...

читати далі

Між минулим та майбутнім

Мені дуже пощастило. Не вчора і не сьогодні. Просто пощастило народитися в зеленому й квітучому куточку земної кулі — в Україні. Точніше кажучи, на Полтавщині. Біля мого житла і навіть на відстані ста кілометрів немає заводів чи фабрик, які б ...

читати далі