Проза

«Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі»
(Ліна Костенко). 
Неймовірно, скільки варіацій можна створити за допомогою слів. Вихор почуттів — спробуй модерн, глибокі роздуми — пиши класику! Або й зовсім експериментуй, як ...

Єлизавета Бондаренко
Поезія дарує тишу, спокій, красу й упевненість. У тяжку хвилину може заспокоїти й зміцнити душу...
Павло Тичина зміг поділитися своєю збіркою “ Соняшні кларнети “, де передав і власні переживання, і неповторні ритми природи, ...

Прокинулася квітневого сакрального ранку, відчуваючи, що ноги впираються в бильце ліжка. Весна цього року пізня, тому теплом не віяло. Хіба сонячні промені пробивалися крізь штори й надавали кімнаті теплих відтінків. Закохана в це забарвлення. У ...

Машина зупинилася, відчинилися двері, заклало вуха, ніби запустилися всі механізми серця в очікуванні. Затамувавши подих, біжу під дощем... Холодно, вітер розплітає мою легко заплетену косу. 

Сонце вже давно опустилося за обрій, і лише промені, ...

Миле, привітне місце з особливою аурою. Неповторною. З частинкою душі її власників, де віє щирістю та любов'ю до справи. Кожному відвідувачу дарують усмішку й комплімент, а самі робітниці кав'ярні одягають фартухи з цікавим рослинним орнаментом. ...

Здавалося, грайливий вранішній вітерець збирає довгоочікувану негоду. То суне величезна хмара прохолодного благословення на землю. Повне єднання зі своїм світом, де створюються нові виміри та лунає заспокійлива фортепіанна музика в навушниках. 
...

Збентежене море. Глибоке та безмежне, зі своїм настроєм та примхами, що приховує в собі сотні загадок і дивовижних неповторних витворів природи, наприклад, медуз. Десятки створінь перед тобою й ще більше на глибині, не маючи серця, пливуть у ...

Легкий бриз нервувань починає штормити від очікування нового дня. Смачний накладанець зранку – і до вечора лише солодкі шкільні спогади та передчуття чогось шалено нового. Вибрики щодо одягу на завтрашній день: не можу обрати, що краще одягати під ...

Уміння рівно триматися – це не лише про поставу. Не опускати голови – це справжній геркулесів подвиг. Біль, втрати, перепони, нездоланні хвилі життя – не дай їм себе зламати! Коритися обставинам – доля слабких, сильні не можуть бути травою, що ...

Уявляєш, а ми вже давно з тобою ведемо розмову (може, рік чи два — не суттєво). Щоразу посилаю думки нейронами й сподіваюся, що ти вловлюєш сигнали мого маяка. Знаєш, а я без страху можу розповісти тобі все (від розпорядку дня до теорії квантового ...

Нам із тобою час уже визнати: стару розбиту вазу не варто клеїти. Я не вірю старим фікціям. Тут один лише шлях — викинути. У стосунках, що втратили істинність, краще вчасно поставити крапку. Розійшлися. Забули. Викреслили. Одного разу точно було ...

Я — українка. Мені властиво любити природу та знатися на травах. Разом із маминим молоком душі передалося вміння відчувати небо та передбачати погоду. І досить довго, упритул до мого шістнадцятиріччя, я цілковито довіряла людям та прагнула гармонії. ...

Ліричний герой цього тексту має хриплий табірний голос, лікований м’ятними цукерками. Він поки що дуже тихий, але через те не менш сильний, якщо все ж таки наважився розповісти про найкращий загін родом із найпалкішої другої зміни. Тож влаштовуйтеся ...

"У фарбах нічого особливого немає, це просто речовина, що надає колір..."  – вважає більшість людей. Мені ніяково, але повинна зізнатися: раніше теж так гадала, доки не захопилася малюванням. Це для мене не тільки задоволення, а й можливість ...