Проза

Час... Скільки всього потаємного заховано всього лише в одному слові. Його безмежна глибина та неймовірна, на перший погляд, простота захоплюють кожного. 

Знайома я з цим чудернацьким хлопчиною від самого народження. Він пам'ятає мій перший ...

Знаєш… я тільки сьогодні зрозуміла, наскільки ти для мене важливий. Без тебе почуваюся на невідомому острові з населенням більше мільйона осіб. Але в очах кожного з них я шукаю твоє відображення. Навіть у своєму власному дзеркалі зустрічаюся з тобою ...

Гроза... Така велична пані, що зачаровує своєю красою. Вона кидає блискавки на всі боки, щоб показати, яка вона грізна. Вітер допомагає цій сильній жінці. Він робить для неї все: ганяє хмари, хитає кораблі на морях, вириває дерева з корінням. Ця ...

Почуття… Що це? Запитай у будь-якої людини – і у кожного знайдеться своя відповідь. Люди творчі , романтичні , експресивні скажуть тобі, що без цього життя просто неможливе, що це для них найголовніша муза, натхнення. Люди ж більш приземлені, ...

На мою думку, людиною мало народитися, треба нею стати. Усі ми живемо в суспільстві, тому треба поважати думки інших людей. Вважаючи себе особистістю, не треба принижувати тих, хто поруч із тобою, але не має сильного характеру, у кого складні ...

Ти тинейджер? А тепер скажи мені, чи маєш хобі? Якщо відповідь негативна, то можу впевнено сказати, що ти безповоротно втрачаєш час! Адже зараз у тебе такий період, коли треба цікавитися, захоплюватися, навчатися, розвиватися, займатися улюбленими ...

Петру Панасовичу Пєтухову, першому програмісту Полтавщини, прийшло приватне повідомлення. Писав поважний представник підприємства «Полтавабуд» Панас Перетятько про проектування пансіонату. Пропозиція підійшла програмісту.

Потім прийшов ...

І ось знову я йду цією стежкою. Тихо кружляють сніжинки та сумно світять ліхтарі. А на думку приходять спогади…

Колись давно я гуляла цією алеєю з прабабусею. Любила проводити з нею час – завжди було весело та цікаво. Коли ми гуляли влітку, я ...

Тихо. Ніби годинник зупинила холодна, крижана рука. А з ним зупинялося моє кохання. Я, певно, не пам'ятаю, чи був то останній ковток вина, у якому відображалися твої пухкі вуста... Та й годі таїти: узагалі не пам'ятаю, що сталося того холодного ...

Знову сиджу одна... За вікном барабанить шибеник-дощ, квартира помирає від тиші. 

Що ви знаєте про Самотність? Чи відчували ви Її пронизливий холод та болючі обійми посеред чорної ночі? А чи може, пили чай без цукру в Її компанії на кухні? Без ...

Я – океан. Смарагдова вода обіймає гаряче каміння, розжарене на сонці. Повний штиль. Одинокий човен затишно гойдається на блакитному плесі. Суцільна безтурботність. Ні звуку – тиша. Горизонту нема, бо вода злилася з небом та стала єдиним цілим. ...

Ми зовсім із тобою незнайомі. Ти ніколи не збирався думати про те, що я буду у твоєму житті. Милуєшся красою непізнаного, п'єш міцну каву й насміхаєшся над словом "кохання". Я поруч, завжди поруч із тобою. Оксамитовою долонею торкаюся твого життя. ...

Буває так, що світ зупиняється на лічені хвилини. Перед тобою відчиняється брама. Зліва падає сонце, розливаючи промені в хатину з проваленим дахом і дверима наохляп. Через віконниці холодними вечорами залазять до хати вужі. Падають промені, вужі ...

Осінь завжди приходить ніби казка. Вистилає полум`яною ковдрою та густими туманами наші ілюзії. Торкаючись кожного куточка душі, залишає обережний відбиток мінливих крапель...

Осіння пора наступає лише тоді, коли густіше відчуваємо смак кави в ...