Проза

Вона сиділа на хиткому кухонному табуреті проти вікна спиною до мене,  читала черговий детектив Чейза й палила ментолову цигарку, примружуючи очі при затяжці. Вона так завжди робить, коли її щось непокоїть і в голові бджолиним роєм гудять думки, не ...

Подвійний еспресо й чверть грейпфрута. Ранок у великому місті починається з контрастів. Далі холодний душ, щось на кшталт ланчу й повний брак часу…

Про метушливе місто нагадують лише далекі вогні торгових центрів та верхів’я незлічених ...

У моїх очах, насторожених, трохи здичавілих і цнотливо чистих, водять хороводи лісові мавки. Вони вплітають журбу у вінки з осоки та зілля й одягають їх на русяві голівки. Часом їхні тіла здригаються від легенького вітерця недовіри, рідше – ...

Вересень
Тим осіннім днем я побачив її вперше. Вона раптово з’явилася й так само раптово зникла. Яскраво-червона сукенка робила її сліпучою плямою, виділяючи посеред інших. Дві брунатні косички, портфель за плечима й дзвінкий сміх. Яким же я був ...

Хвилясте яскраво-руде волосся, веснянки, які ти невдало намагалася замалювати консилером, навушники у вухах і помада кольору червоного напівсолодкого, яка притягує погляд перехожих. Справжня дівчинка Осінь.

Я не звик розглядати окремих індивідів ...

Твої сліди залишаться сирою фарбою на автостраді моєї біографії. Та чи надовго? Ідемо лезом ножа навпомацки, у такт із громом і блискавицею. Темрява манить глухими голосами, які лунають із підсвідомості. Та вже не жахаюся. Знаходжу твою руку ...

Мурчить клубок у горлі від невимовлених слів, марних обіцянок, до нудотних думок і телефонних дзвінків о першій годині ночі.

Чомусь не спиться…

Раніше рятувалася теплом твоїх обіймів і гарячим капучино. Кава залишилася, а от ти… примарно зник. ...

Затишно сидіти в м'якому фотелі десь на узбережжі океану, коли борвій  зриває в танець волосся, закутує шаллю повіки, гірко цілує полиновими губами зап'ястя й шию, а в повітрі витає запашний аромат магнолій. Безпросвітною васильково-синьою вуаллю ...

Дзинь… Дзинь… Дзинь

Будильник черговий раз надто голосно виспівує «After Dark». Здається, лише щойно нічна пітьма змінилася першими нерішучими променями, як радіо «Понеділок» бажає гарного дня. Психоделічне грюкання, безперечно, –запорука вдалого ...

Осінь – це теплі обійми какао з маршмеллоу й шерстяного светра.

Осінь – це просидіти цілий день у своїй «печері» за горою потертих книжок.

Осінь – це сімейні вечори й радість усвідомлення, що тобі є до кого повертатися холодними вечорами.
...

Падає спокійний сірий дощ і ксилофоном відбивається на бруківці вулиці Соборності. Тихо ступаю слизькими каменями в мокрих «тімберлендах» і мляво розчиняюся за стіною холодної ранкової зливи.

Кілька днів тому голосний і метушливий куточок Полтави ...

Пославши в кофр фотокамеру й пару змінних об’єктивів, він майже готовий. Тепер лишиться тільки знайти точку відліку, фундамент, на якому фотограф налаштує кольоровий баланс своєї роботи.

Скоро він дістане нейтральну білу карту й наведе на неї ...

Ажурними сніжинками зима відраховує останні дні року. Довгими морозними ночами відчайдушно засипає землю снігом. Нещадними завірюхами зганяє холодні сонні тумани між високих гір і лягає на густі соснові ліси. Крізь колючі віти ледь-ледь ...

Затишно. Вітер розвіює в повітрі ледь чутний аромат степового полину й, змішуючи його з туманом, заносить до нірки бабака. Тихо. Можна почути, як між травою перешіптуються сонні мурахи. З-за горизонту сходить сонце, але за туманом його не видно. Не ...