Твори з тегом: думки

Почни з себе!

Колорит села... Деякі порівнюють його з ахіллесовою п’ятою. Старенькі бабусі, перучи білизну на причілку хати, перегукуються одна з одною… Як їм важко нести свій хрест, кожного дня прокидаючись у танталових муках.

Будь-яка фраза чи слово з ...

читати далі

А якби насправді існував Хоґвартс?

Усі ми знаємо, хто такий Гаррі Поттер і де він навчається. Багато хто любить цей фільм і магію, але навіть не уявляє, яким було б життя, якби Хоґвартс справді існував. Люди, які все ж таки змогли потрапити в цю магічну школу за дивних обставин, мали ...

читати далі

Світло у вікні

Байдуже рипить під ногами торішній сніг. Похмурі люди прямують в нікуди, втупившись собі під ноги... Один лиш рік несе проблеми та сюрпризи кожному перехожому. Але всякий бачить лише власну ланку життя...

Ось та дівчина нещодавно розлучилася із ...

читати далі

Я – інтроверт!

Ти сидиш із чашкою кави, читаєш улюблену книгу. За вікном дощ, але жодна з мільярда краплинок не турбує. І друзі, що, можливо, десь розважаються на вечірці, чомусь зовсім не цікавлять. Це депресія чи поганий настрій? А може, ти інтроверт? Якщо це ...

читати далі

Осінь тихо землею ступає…

Осінь – час прощання з теплом і зустрічі з холодом. Щодня стає  помітніше, що сонце встає з-за обрію все пізніше, а заходить раніше. Частіше йдуть дощі, дмуть вітри холодні. Усе рідше світить сонце. Ось наче нещодавно було тепло, та вже повернувся ...

читати далі

Поки ми спали…

Поки ми спали,
у сусідньому будинку помер чоловік.
Він любив доньку,
водив у кіно, в зоопарк.
А ми прокидалися,
чомусь сперечалися, я плакала.
Думали, що любовні історії з книжок –
то не про нас…
Поки ми спали,
у сусідньому будинку помер ...

читати далі

Граблі долі

Ну що, знову на ті ж граблі?
Чому ми з тобою
не проклали маршрут?
Життя дає стільки уроків,
а ми замість шансів хапаємо оголеній дріт.
У мене синці і на лобі, і на серці,
та я все одно помилками торгую...
Тебе не судили – і ти не суди.
У ...

читати далі

Вірші пишуться на папері

Вірші пишуться на папері,
не на комп'ютері чи планшеті.
Вони живуть у тебе в голові,
а потім – забуваються…
Ті римовані рядки розбігаються,
щоб потім ніколи не зібратись.
А ти згадуєш, шукаєш їх –
і народжується вірш,
або проза, або верлібр… ...

читати далі

Моє паперове місто

У моєму паперовому місті знову пролітало торнадо. Збираючи найцінніші речі, люди відпливали на паперових човниках хто куди, хвилюючись, чи зустрінуть ще колись своїх друзів, сусідів.

Це вже не перша катастрофа в цьому місті, усі вже звикли швидко ...

читати далі

Де закінчується нескінченність?

Де закінчується нескінченність? Ніде… А може, у степу безкрайому чи  в очах коханого?

В очах мого коханого починається Всесвіт. Там хтось пролив каву на лист із освідченням у коханні. Там ніби змішалися всі фарби й танцюють танго лише для мене. У ...

читати далі

Наодинці з природою

Бувають хвилини, коли так хочеться побути на самоті, сховатися від сірих буднів, відірватися від пронизаного холодом асфальту. У такі моменти прагну побути з природою та думками наодинці. Глянеш – такий чарівний захід, ось там далеко закотилося ...

читати далі

Розпач

Сховавшись під теплою ковдрою, витираю сльози. Вони такі солоні, гіркі… І знову відчуваю, ніби хтось ніжно проводить пальцем по моєму обличчі.  Линуть теплі думки про тебе, та душевний біль сильніший за твої  чари. А в серці змагаються, ніби рвуть ...

читати далі

Затишно

Затишно… На столі лимонад із краплинкою м’яти, тепла ковдра, зорі. Згадуєш найпотаємніші мрії, спокуси, печаль. Ніби цілий всесвіт у твоїй душі розривається, тріщіть, прагне свободи. В очах блищать мільйони ліхтарів, а  в серці – думки про ...

читати далі

INTERMEZZO

Заплутуючись у довгій спідниці, ніколи не бігтиму  назустріч. Не ховатиму в сутінки очі від усіх байдужих навколо. Мені набридло вживатися в ролі й витісняти із них себе. І знову ковтати повітря, не дихаючи тижнями. Тону в марних сподіваннях, ...

читати далі