Твори з тегом: кохання

Любий примарний герою, я й досі тебе кохаю. Рахую секунди з тієї миті, як ти розчинився цукром у воді. Але мені не солодко...

Я буду писати вночі під жалібним світлом гасової лампи. Писатиму, коли сонце відвернеться від Землі. Чи дощі ...

Невагомість,
Стій ! Я кажу: не йди !
Ти в душі моїй
і в думках завжди. ...

Тепер не любо дивитись на зірки
без тебе.
Не любо дихати й стрибати…
Жити теж.
Зоря не та, не та зоря,
Яка над нами сходила…
Та вже погасла
І розлилася водами
Там, де словами вічними клялися
Ми…
Ми вже не ті.
Скажи, скажи, що це дурниці! ...

https://youtu.be/BRfqtmYmASI

Відеоформат твору.

Автор: Анна Лубянецька

Тебе люблю. Але ставлю крапку…

Що ж, маленький принц королівства брехні, я дійсно кохала самовіддано. Ні, не тебе, а театральний костюм і ту маску, що приросли плином часу до тіла. Розповім усьому світу про трояндову красу любові й ненависті в ...

Придбала квитки на потяг, але він запізнюється. На годину, на день... А може, і на вічність. Валіза наповнена речами – старим мотлохом  із горища й дрібницями, які дістала з різних кишень. Кілька обгорток з-під цукерок (придбаних у крамниці вперше ...

Це буде зніяковілий весняний ранок. Крізь заплакану шибку ти бачитимеш лише безпорадну ковдру неба. Ховаючи дихання, йтимеш на кухню й звариш (за звичкою) каву з вершками. Без цукру. Тобі вже давно не було солодко. Тріпотітиме душа, а ти шукатимеш ...

День за днем я невпинно чекаю тебе, закутавшись у марево ночі, але ти наполегливо не дістаєш накреслену карту моїх крихких думок і звертаєш із призначеного Долею шляху. Байдуже, що розтерся графіт папером і не знайдеш все одно правильного шляху. А ...

Через тисячу кроків, через залізничні колії довжиною з Екватор, через мить, коли падає листя, через завтрашній наш телефонний дзвінок, через одну лише пісню Льюїса Капальді я покохаю тебе. Несусвітньо. Так, що знесе голову. Стисне шию й змусить ...

Півкроку до палкої осені, а на серці лише зараз скресла крига. Кажуть, ріки під льодом не замерзають, а моя душа майже весь рік закута в льодяні обійми. Та й гори здаються нижчими, ніж їх малює уява. Прірва... Падаю вниз, щоб знову злетіти. У сотий ...

У глибині твоїх очей я готовий потонути. Не важливо, де ти: поруч, чи на іншому кінці міста, чи ще прямуєш туди в метро. Точно знаю, що на запітнілих шибках вікна вкотре з любов’ю водитимеш моє ім’я, а поруч – сердечко.  Потім довго-довго ...

Величне почуття, яке підкрадається тихо, непомітно, раптово (як маленьке пухнасте кошеня, якого всі люблять) та залишає по собі кавові відбитки. Це спалах емоцій, але не на людському й навіть не на Божественному рівні, а значно вище! Там, де не в ...

Зупинися на хвилину! Куди ти йдеш? Зачекай на мене!..

Але ти пішов... Залишив по собі лише шрами на серці. Мій світ розбився в одну мить на міріади уламків. Я ніколи, до сьогодні, не відчувала такого сильного болю. Розумію, ти не винен, але чому ...

Тримай мене, не відпускай!
Кохай, немов останній раз,
І тут, і зараз, і весь час!»
Ти обіцяв...Ти чуєш? Стій!
"Не йди!"- прошу тебе я знов,
Не забирай солодких мрій,
Не убивай мою любов!..
Ти не послухав… Ти пішов!?
Вдома зосталась я сама… ...