Тулук-тулук
Автівка на люк
Неспинний рух
По колу
Вжух
Брррррр
уківка асфааальт
Атласна гладь
Сиреногул
Хвилин по п’ять
Вивісок цвіт
Веселка кольорів
Рекламосад
Табло
На фасад
Вітровій
Крізь труби
Вииииий
Іржавий орган ...
Тулук-тулук
Автівка на люк
Неспинний рух
По колу
Вжух
Брррррр
уківка асфааальт
Атласна гладь
Сиреногул
Хвилин по п’ять
Вивісок цвіт
Веселка кольорів
Рекламосад
Табло
На фасад
Вітровій
Крізь труби
Вииииий
Іржавий орган ...
Полтава – місто, яке допомогло зрости та піти в нове життя багатьом людям. Таке рідне серцю, сповнене безліччю спогадів та найтепліших моментів, що залишаться з тобою на все життя. Спокійне та неквапливе, проте з глибокою та досить непростою ...
читати даліСнігобілі поля шумлять під ногами,
Висотоблиск дахи сонце ловлять.
Людопульси гомонять, грають кроками,
Вуличенерги серця нам ловлять.
Тротуарожбури дзвенять, сміються, літають,
Вітроблиски вітру по вікнах співають.
Мости-дзвінкограми в небо ...
Якби можна було з обра́з створити о́брази й вишити ними полотно буденних картин! Але ж поки ні. Наразі чуттєвість сягнула двохсотого рівня напруги та розчинилася в сенсах, як цукор у чаї. Обра́зи випарувалися. О́бразам судилося настоятися.
Дозвіл ...
Біп Біп
доброго ранку!
всі в дорозі
хтось навіть без сніданку,
затор.
самокат
авто
маршрутка — все стоїть.
година пік.
звук тривоги:
Віу Віу
угорі летить.
холоне тіло
ТРЕМТИТЬ.
год
ин
ник:
дев'ята ...
читати даліМісто прокидається раніше за нас.
Вікна вже світяться,
А ми ще не встигли розплющити очей.
Тут – ринок,
Де яблука пахнуть так голосно,
Що можна втратити думку.
Тут – бруківка,
Яка пам’ятає більше кроків, ніж усі щоденники разом. ...
читати далісонце
котиться
по круглій площі
«КРИТИЙ»
галас-голоси
б’ють-б’ють
у зелену тишу
каш-ТА-нів!
жовті тролейбуси -
ЕЛЕКТРОКОНІ !!!
шшшшшш
тягнуть місто
крізь туман ранковий.
«ПОЛТАВА» -
букви старих вивісок
перетікають у
...
Цей світ – лише відтінок світу
Того, де закувала нам вона.
Ця монотонність і буденність
Все не дає відкритися сповна.
Але хіба ми маємо окови?
Нехай усі, хто в них, знімуть пута!
Тоді відкриються всі двері і дороги –
І промінь ...
читати даліНавчаючись в Науковому ліцеї N3 Полтавської міської ради, я, Гнатенко Світозар, учень групи 6-Я, став учасником Літературно-мистецької студії «Перевесло», де удосконалював свої вміння писати вірші, прозу, замітки, казки під керівництвом Тетяни ...
читати даліПривіт! Мене звати Мартін. Чи вам колись щастило? Бо особисто мені сьогодні дуже… Тож слухайте уважно.
Узагалі, я живу доволі нудним життям на планеті Ламонії й працюю на Зоршті кур’єром. Зоршта – скорочення від Зоряна Пошта. Мій відділ називається ...
Ножиці срібні й покоцані
ріжуть між нами зв’язки.
Між рядків інтонації тоншають:
нівелюють безпеки паски.
Ніби не були сторонніми,
любимо ті ж пісні,
хіба що насправді модними
не стали мої рубці...
Вкриті світанковим холодом,
багаттям ...
Іноді мені хочеться просто втекти. Не фізично, а подумки — подалі від тривог, шуму, проблем. У такі моменти я розгортаю книгу. І вона ніби відчиняє двері у світ, де все по-іншому. Можливо, це звучить просто, але для мене книжки — це справжній ...
читати далістань зустрічами без умов,
мій вокзальний шепіт розмов,
тиха мозаїка твого лиця,
трансформації якого немає кінця,
торкає мелодикою зіниць,
зриваючи з мене віями птиць,
майструє душевні пориви сонета,
тільки, будь ласка, не ...
читати даліЗ глибин віків, де Скіфії кургани,
Дрімає пам'ять тисячі років.
Ця книга долі — наче глас незламний
І серце роду, вплетене в рядки.
Ще не було ні мапи, ні держави,
Нестримний дух над схилами Дніпра
Будив серця прадавнім кличем слави, ...