Наші твори

Місто прокидається раніше за нас.

Вікна вже світяться,

А ми ще не встигли розплющити очей.

Тут – ринок,

Де яблука пахнуть так голосно,

Що можна втратити думку.

Тут – бруківка,

Яка пам’ятає більше кроків, ніж усі щоденники разом. ...

сонце
котиться
по круглій площі

«КРИТИЙ»

галас-голоси
б’ють-б’ють
у зелену тишу
каш-ТА-нів!

жовті тролейбуси -
ЕЛЕКТРОКОНІ !!!
шшшшшш
тягнуть місто
крізь туман ранковий.

«ПОЛТАВА» -
букви старих вивісок
перетікають у
...

Цей світ – лише відтінок світу

Того, де закувала нам вона.

Ця монотонність і буденність

Все не дає відкритися сповна.

Але хіба ми маємо окови?

Нехай усі, хто в них, знімуть пута!

Тоді відкриються всі двері і дороги –

І промінь ...

Навчаючись в Науковому ліцеї N3 Полтавської міської ради, я, Гнатенко Світозар, учень групи 6-Я, став учасником Літературно-мистецької студії «Перевесло», де удосконалював свої вміння писати вірші, прозу, замітки, казки під керівництвом Тетяни ...

Привіт! Мене звати Мартін. Чи вам колись щастило? Бо особисто мені сьогодні дуже… Тож слухайте уважно.
Узагалі, я живу доволі нудним життям на планеті Ламонії й працюю на Зоршті кур’єром. Зоршта – скорочення від Зоряна Пошта. Мій відділ називається ...

Ножиці срібні й покоцані
ріжуть між нами зв’язки.
Між рядків інтонації тоншають:
нівелюють безпеки паски.
Ніби не були сторонніми,
любимо ті ж пісні,
хіба що насправді модними
не стали мої рубці...
Вкриті світанковим холодом,
багаттям ...

Іноді мені хочеться просто втекти. Не фізично, а подумки — подалі від тривог, шуму, проблем. У такі моменти я розгортаю книгу. І вона ніби відчиняє двері у світ, де все по-іншому. Можливо, це звучить просто, але для мене книжки — це справжній ...

стань зустрічами без умов,

мій вокзальний шепіт розмов,

тиха мозаїка твого лиця,

трансформації якого немає кінця,

торкає мелодикою зіниць,

зриваючи з мене віями птиць,

майструє душевні пориви сонета,

тільки, будь ласка, не ...

З глибин віків, де Скіфії кургани,
Дрімає пам'ять тисячі років.
Ця книга долі — наче глас незламний
І серце роду, вплетене в рядки.

Ще не було ні мапи, ні держави,
Нестримний дух над схилами Дніпра
Будив серця прадавнім кличем слави, ...

Нервові сузір‘я на моїх щоках
ніжністю й болем намішані.
Бо ти оселився в чужих рядках,
яким не судилося стати віршами.
Вітер шепоче твоє ім‘я,
підсвічує суть-аксіому:
закохатися в привида – не біда.
Біда — то дійти в тій любові зламу, ...

Земля – величезна територія, поділена на континенти, на країни, на міста та села. І всі ці поділи були зроблені людьми. Їх багато, і всі вони відрізняються за зовнішністю і за характером. Та їх об’єднує й виділяє те, що кожен від народження має ...

https://youtu.be/ywTRMwmODJ0?si=WvA7g7LCnlYcTVur

Чи можемо ми сьогодні навіть уявити день без інтернету, без різних онлайн платформ чи гаджетів? Багато людей вважає, що ці можливості покращили якість життя та полегшили доступ до корисної інформації. Звісно, факт! Але слід звернути увагу на ...

Залізниця вальсує з сумлінням,
У віях ховаючи дещиці снів.
От би на мить стати вітром
Й пуститися обрієм з ним.
Але пустка холодної ночі
Вириває з корінням думки.
Не показуйся більше на очі,
І прошу: більше душ не ятри.
Уже вдосталь було ...