Наші твори

Коли надто тоскно і темно стає на душі,
Коли рівень моря за берег виштовхує горе,
Беру я мольберт, відкидаю вагання чужі,
Крокую писати пейзажі. Лиш небо прозоре.
Ніхто не зірве тяжко дану мені терапію,
У легкості фарби секрет - це сталева ...

Пресолодкі бездонні рани,
Літри фарби на хвилях паперу.
Я хотіла крикнути: «Знято!» -
Голос втратила. Що за холера?!
Третій дубль дійшов до кінця,
Та розлука чи буде утретє?
То не доля лихого митця,
Що насильно не рве хепіенди.
Моя доля - ...

Лірично ковтати проблеми услід за гачком,
У плани на день додавати ще пункт «усміхнутись».
Мелодію долі дограти калічним смичком
Наперекір, щоб приборкати заздрість і лютість.
Волосся травити у фарбі, щоб гріло єство,
Виховувать мишу у серці до ...

Цитруси ріжуть покусані губи фальцетом,
Сік підборіддям стікає - і липне печаль.
Біль і образи яким обійти менуетом?
Вкотре подумають, що я хромована сталь.
Більше не чую кислинки у роті та серці,
Смуток зв’язало петлею і скинуто вниз.
Губи в ...

Чайні оповідки, сотні фраз очима,
Я за кілька років вивчила причини.
Сотні раз прощання, стільки ж перельотів,
Серце вже не терпить наших розворотів.
Лезами по кризі висікаю щастя,
В мить перед падінням тягнеш за зап’ястя,
Ковзанка зубцями ...

Літня спека, немов намисто, нанизує наші понівечені душі. Сотні людських думок бовтаються на тонкій нейлоновій волосіні, що елегантно оповила тендітну шию. Цинічна мадам запікає глиняні намистинки розпачу, змореності та пасивної агресії в ...

Ловлю фарби вечірнього сонця в дрібних краплинах дощу. Червоногарячі барви плюхаються на плаття, споріднене з кольором асфальту, та залишають темно-сірі плями. Промоклі до шкарпеток ноги, розсікаючи свіже літнє повітря, спішать скоріш потрапити в ...

Її складно забути. Вона має струнку поставу й відмінний смак. Часом здається, що вогню її очей вистачило б на електростанцію. Свої руки завжди тримає в рукавицях — не переносить холоду. А коли ми говоримо про щось — найбільше хочеться жити. 

Мала ...

– А ти загадуєш бажання? Ну, такі, щоб від них серце стискалося й подих перехоплювало у, здавалося б, найневигідніший час?

– Я припинила це робити після того, як зорі від мене відвернулися. Як була малою, просила в них зберегти життя моїй хворій ...

Мене сформували слова.

Мамина колискова; казки на дисках, детективні історії Агати Крісті. Зі мною розмовляли ще з утроби. Вигадували історії, зверталися подумки.

Мене сформували слова. 

Ніжні й отруйні, жорстокі та карамельні. Їх проронив ...

Чаруючі небесні звуки вальсу
Летять мінором почуттів мінливих,
То трепетна Шопенова октава
На клавішах рояля чорно- білих.

Шалено у пасажах вальс кружляє,
Через віки полонить наші душі.
Він ароматом щирого кохання
Завмер так ніжно нотами у ...

Маленькі гномики, прекрасні ці створіння,
З казок старих до нас прийшли,
В земних печерах мирно проживали,
Скарби свої віками берегли.

У Вроцлаві назвали їх – червонолюди
І місто гномами прославили своє!
Так де ж ховаються кумедні гноми? ...

14 травня стало для мене святковим днем: за рекомендацією Тетяни Іванівни, учительки української літератури, я разом із своєю мамою в Полтавському академічному обласному театрі ляльок переглянула дуже цікаву виставу - «Мій дідусь був вишнею» за ...

Кожен учень має свої забобони перед виконанням контрольної роботи. Хтось під подушку кладе книжку, хтось заходить у клас з правої ноги. Наприклад, у нашому класі Матвій перед контрольною з математики навіть молитву включав. А я... плачу. Так. Так. ...