Євгенія Семенова

Перейдіть за посиланням "читати далі", щоб переглянути фото ↓

Кажуть, ніби час кує найболісніші втрати. Проте часом перевершую його майстерність та нищу сплановані дії. Креслю лінії на долоні, малюю нові. Іноді й ненавмисно.

Слова наділяю цілющою силою, проте перевищую дозування. Сама собі лікар, себе ж і ...

Ми довго сиділи й мовчали... Доки сонце перекотилося на іншу щічку, бо вже збиралося вкладатися спати, розливаючи золото в кожне серце. І нас не оминуло. Полонило душі й зірвало дахи. 

Тихенько, не поквапом, вечір навішує свої корективи та ...

Не покидай надії, що скоро буде легше дихати на повні груди. Розімкнуться кайдани та спаде сталевий кокон із душі. Розчиниться в чистоті неба гнітючий біль, очистяться в джерельних водах сльози, википить й оновиться в тілі кров. Дихай вільно, ...

Він дарував їй щоп’ятниці квіти й при зустрічі вкривав поцілунками. А згодом ламав карниз та шматував штори (не йдеться про обрамлення вікна). Він обіцяв розфарбувати в рожевий зірки, а натомість вугіллям заштрихував кордони душі. Готував ...

Теплий погляд медових очей, а я знову гашу цигарки об зап’ястя. Обіцяю, на цей раз востаннє, бо твоя рука на ньому - це єдине живе місце. Павутина плететься по всьому тілу, намотуючи кокон на душу. А ти саме той шовкопряд, що годує на вечерю ...

Скажіть мені: живуть де хмари?
Й проблеми зникнуть, і примари.
У голові густий туман,
Підступний морок і обман.
Скажіть мені: де живе сонце?
І світ відчинить враз віконце.
Проміння лине в шибки й двері.
Я напишу код на папері!

Не прив’язуйтеся до людей. Ваші шляхи все одно розійдуться. Рано чи пізно. Ти підеш вперед, а люди лишаться в минулому. Ти ніколи не зможеш вічно тягнути когось за собою вслід. Тільки серце в одну мить розіб’ється, а його доведеться склеювати. Наче ...

У дзеркалі вітру відбиваються мої почуття. І досі пам’ятаю той останній дотик осені кілька років тому, перед тим, як упасти в безкінечну прірву. Лише зорі на вушко шепочуть правду. Їх не викрала ніч, вона їх породила.

Ми так часто не помічаємо ...

Тихо сосни шепочуть одна одній таємниці, обіймають небо гіллям. Їм під силу все: заспокоїти заплаканих ведмедів, створити схованки для білок, налаштувати в путь далеку вовків... 

Якщо тобі погано, хочеться очиститися від болю, то сміливо прямуй у ...

Я говорю собі: «До біса цю любов. Усі троянди, теплі обійми, гарячі поцілунки...»  Але мовчки дивлюся на тебе й думаю: «Ну, підійди вже до мене, прибери руде волосся з обличчя, торкнися плечей і міцно-міцно, мов востаннє, обійми». 

Якби ти не ...

Це був зимовий сонячний ранок. Яскраві, проте не теплі промінчики заливали шибку вікна, де на підвіконні сидів рудий пухнастий кіт Мурчик. Ловив носиком зайчики сонця, спостерігав за сніжинками по той бік вікна, які ніжним серпанком укривали охололу ...

Зібрала емоції в скриньку. Що ж, час рухатися далі. Я ухиляюся від фальші й намагаюся забути тебе, любий друже дитинства і юнацьких літ.

Лютий укрив мої думки льодами, але твої руки холодніші за них. Не забувай, ми стоїмо на роздоріжжі шляхів. ...

Перші квіти визирають з-під ковдри снігу й по-дитячому усміхаються сонцю. Воно простягає їм засіяну ластовинням долоню й показує крізь прозору пелену повітря світ. Десь вдалині співає срібна крапель й гуде-вирує золотавий струмок. Сосни, стражі ...