Євгенія Семенова

аватар користувача
Любий гостю! Ось візьми ключик до брами мого величного палацу. Ласкаво прошу, почувайся як удома. Між лабіринтів із коридорів можна знайти безліч цікавого! Але будь обережним, бо в замку мешкають слова. Вони люблять тишу та спокій, гармонію та досконалість. Так, дещо вередливі та примхливі, але не ображайся на них. За кожними дверцятами оселилася своя неповторна історія. Хочеш познайомитися? Тоді пірнай у безкраї океани фантазії та стрімкі ріки непередбачуваних емоцій. Бо з кожним поворотом хід подій може змінитися. Ну ж бо, сміливіше! Це не викликає залежності, повір! Побував уже в усіх кімнатах, але авторки королівства не знайшов? Тож розкрию тобі свою таємницю: шукай моє обличчя між рядків.

Формальне передбачення

Ти мене ще не знаєш. Але я тебе бачила, повір! Чуєш?.. Ти блукав лабіринтами життя в пошуках чарівної Осені. Це ж вона налила тобі келих червоного напівсолодкого й тихо просила перерізати почорнілу стрічку болю навпіл, віддати частину гіркої ...

читати далі

Попри відстань

У глибині твоїх очей я готовий потонути. Не важливо, де ти: поруч, чи на іншому кінці міста, чи ще прямуєш туди в метро. Точно знаю, що на запітнілих шибках вікна вкотре з любов’ю водитимеш моє ім’я, а поруч – сердечко.  Потім довго-довго ...

читати далі

Кохання оспівую

Величне почуття, яке підкрадається тихо, непомітно, раптово (як маленьке пухнасте кошеня, якого всі люблять) та залишає по собі кавові відбитки. Це спалах емоцій, але не на людському й навіть не на Божественному рівні, а значно вище! Там, де не в ...

читати далі

Аромат свободи

Майоріло б макове поле, якби не ковдра сірого пилу... Русоволоса дівчина Вкраїна тікає від війни. Вона ховає в собі терпкий біль, сльози матерів загиблих, кров на солдатських руках. Ще зовсім юна моя Батьківщина, а вже встигла пережити голод, війни, ...

читати далі

Сходинка до кращого

Темно. Зорі від страху сховалися за хмарами. Гроза ледь не щохвилини кидає блискавки з-під почорнілого крила. Гучно відлунням котиться грім вулицями промоклого міста. Крап... Крап... Крап... Гуп! І знову крап... Душа болить та рветься на волю, але ...

читати далі

Мистецтво – релігія обраних

Чи не кожен із нас знайомий із тонким смаком Мистецтва, наповненим солодкою карамеллю, кардамоном та чилі. Хтось малював сніговичків у дитячому садочку, інші співали пісень у шкільному хорі, дехто танцював в ансамблі будинку позашкільного дозвілля. ...

читати далі

Відхилення «Час»

Двадцять перше століття - мертве покоління. Сумні діти зі щасливими масками на обличчі. Ми всі залежні від Інтернету, думки оточуючих та кави для підзарядки. Нам не потрібно для щастя нічого більше за продану без паспорта пляшку та позначку 4G на ...

читати далі

Дарунки Весни

Ступила цариця Весна по землі -
Виросли квіти вже чималі.
Рослини, що недуги швидко лікують,
Здоров‘я й наснагу людям дарують.
Колюча кропива майже всесильна,
Відома властивість її молодильна.
З берези бруньки - то зілля від кашлю.
Нудоту ...

читати далі

Грицю, любий, з’їздь до Криму…

- Грицю, любий, з’їздь до Криму:
Треба солі у хатину!
І на воронім коні
Повертайся за три дні.


- Рад я, мила, вмить вернутись,
Та не в силах так зігнутись.
Треба часу до неділі –
Привезу я гори білі.


Вибрав Гриць коня прудкого ...

читати далі

У якій школі я б хотіла навчатися?

Агов, фанати Гаррі Поттера, відгукнітьтся!
Уявляю собі, як посеред літа сова приносить мені лист з найвідомішої школи чаклунства у світі - з Ґоґвортсу! 
Цікаво, на який факультет мене б направив Сортувальний Капелюх? Напевно, шепнув на вушко: ...

читати далі

Шукати треба серцем

І знову сиджу над холодною прісною чашкою кави. Складаю шматочки пазлів серця докупи, щоб спробувати ще раз пізнати силу кохання. Справжнього. Але, на жаль, щоразу розбивається серце все на більше скалок. Колись (сподіваюся, не скоро) воно ...

читати далі

Хлопець з осіннього парку

Зупинися на хвилину! Куди ти йдеш? Зачекай на мене!..

Але ти пішов... Залишив по собі лише шрами на серці. Мій світ розбився в одну мить на міріади уламків. Я ніколи, до сьогодні, не відчувала такого сильного болю. Розумію, ти не винен, але чому ...

читати далі

Там, де затамовуєш подих

Чи були ви в місці, де мимоволі затамовуєш подих? Саме такою пам'яткою є Краєзнавчий музей - неперевершений зразок українського модерну. 

За ініціативою Василя Докучаєва 1891 року Михайло Олеховський розробив план майбутнього шедевру - і музей ...

читати далі

Лети!

Розправ свої крила та запали вогонь у серці. Лети, не зважай на перешкоди й думки інших. Лети сам! Лети у вись! Це твоє життя, тож маєш повне право розпоряджатися ним на свій розсуд. 
Долети до сонця та затанцюй із сонячними зайчиками в обіймах ...

читати далі