Проза

У мене є брат Богдан. Він часто робить дурниці… 

Це було одного теплого літнього дня. Богдану не сиділося на місці: він шукав собі пригод. Замість того, щоб допомогти близьким, вирішив розібрати дідусів старий мотоцикл. Йому хотілося дістати ...

Ще коли я був зовсім маленьким, в одну із подорожей на Прикарпаття ми вирішили їхати потягом. Зайшовши до купе, зручно розмістилися й відпочивали. Батьки розказували мені про те, як поводити себе під час подорожей у потязі. На вус я начебто все ...

Світ – це цілий знімальний майданчик, але саме ти є головним героєм цієї історії. Тому, перш ніж дізнатися "де", знайди відповідь "хто". 

Усе починається і завершується з людини: власна історія, непідвладна нікому, миті, що навік застигають, й ...

Осінь – прекрасна пора року, хоч трохи й сумна. Багато митців уже присвятили їй свій талант. Але я волію прославити не саму осінь, а майстерність Бога. Мій Господь створив усе прекрасним і неповторним. Він, як Творець, проявляється в кожному ...

День перший

Прокинувшись теплим, але дощовим ранком і прямуючи на запах, скуштувала смачну яєчню з сосисками. А далі – година потягом, який нібито знав найцікавіші та найпрекрасніші краєвиди Альп. Життя в той момент здавалося крихтою порівняно з ...

Цього літа я відпочивала на дачі. Ми з братиком купалися в басейні. Я навчилася кататися на роликах та грати в бадмінтон.

Ми любили кидати м’яч у кошик, а іноді… влучали у виноград…

Тоді дідусь трохи посердився й сказав:

- Якщо хочете ...

Різні тварини є в нашому світі. Є навіть ті, що занесені в Червону книгу. Є ті, які живуть на фермі чи в лісі. Але вони чимось схожі. Як і ти зі своєю мамою!

У мене живе киця на ім’я Любов. Вона любить лягати біля вікна та дивитися на людей.

Одного разу я теж підійшла до вікна, а там – Маруся й Сашко посварилися. Моя киця подивилася на них своїми синьо-зеленими очима – і з них вилетіли веселики.
...

Моя травма немає точних тілесних координат. Її кольоровий спектр прослідковую хіба що спросоння. Вона відлунює каменем десь у районі хребта. І тисне на скроні дощової погоди.

Моя травма зродилася ще до мого життя. У спадок дісталася. Без жодного ...

Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,
але ти, дитино,
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви «ї»…
Іван Малкович
Дитино, це вже досить суттєво. На затушованій по-чорному землі замовкли солов’ї. Серпик з ниточкою зник із ...

Він на фронті обіймає «Анютку». Кляне всіх, хто препаскудно втік за кордон. Магістр педагогічного. Тобто ще незакінчена вища. Мій вожатий та однокурсник сестри. 

Йому б зараз математику й фізику! Але ні — країна вища за всі інтереси. Нагадую, що ...

Дощило давнісінько, другий день. Дрібний дощичок дуже  дзюркотить дратуючи, дзвенить-давить дощовиця. Дорогою довгоочікувано дриґає дощовий довгастик. Дивно,  дощисько дедалі довше, десь десятий день, докрапає довкола. Дятел даремно  дивиться на ...

Вільнюс. Я ніколи не назву тебе своїм, о моє місто північних янголів! Вчуся жити з тобою. Моє прізвище з твоїх теренів, схоже, приблудилося ще з часів Великого Князівства Литовського. Колись з моєю ненькою ви були дуже близькі… Отже, і я спробую.
...

Проговори мої страхи. Вигоюй біль від невизначеності й дестабілізації. Хоча б трохи побути закоханою в транзитний шарм! Усе тимчасове найбільш стабільне.

Дуже круто говорити про людиносвітськість, коли маєш абсолютний нуль із переміщень. Та ...