Проза

Колишеш мої ночі напівтінню. Здригаєш в’язку тишу в сі-мінор. Мовчиш, немов актор німого фільму, та я у край люблю таке кіно. Ти – про контроль, про якість руху в кадрі. Немає сумніву, хто справді є герой. Фіксуєш тишу. Шелест вітру. «Важіль». Роса ...

З усіх дивовижних явищ природи, що існують на нашій планеті, саме полярне сяйво викликає в мене вагоме бажання побачити його на власні очі. Інші природні явища такі, як веселка чи блискавка, безперечно, прекрасні, але вони більш звичні та ...

Як багато природних явищ, які вражають своєю силою й масштабом. Проте мені особливо подобається те, що навпаки – викликає відчуття спокою й затишку. Туман...
Восени, ідучи до школи, часто спостерігаю, як все навколо оповите серпанком. У такі ...

Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Тарас Шевченко
Історія вчить лише того, хто хоче знати. А от карає за незнання нещадно й усіх. Незнання власної історії, знецінення її, нехтування й подекуди явне ...

Усе життя складається з моментів – коротких, невагомих, майже невловимих. Але інколи один із них важить більше за роки.
Один погляд, один подих, дотик руки – і світ завмирає. Усе зайве зникає, лишаючи лише відчуття повноти життя. Час ...

Кожній людині необхідно знати історію свого народу, щоб розуміти, хто ми є, звідки, яка наша ідентичність з іншими чи відмінність, яка система цінностей.

Кожен в цьому житті прагне бути щасливим. І для того людина має перебувати в гармонії з ...

Тарас Шевченко – художник, що малював не лише пензлем, а й словом. Бунтар, який кинув виклик імперіям, не маючи нічого, крім пера й серця, що палахкотіло вогнем свободи. Його слова – це більше ніж поезія. Це код нації, написаний сльозами кріпака й ...

У ліцеї я навчаюсь,

Знань у ньому набираюсь,

Тут найкращі вчителі

Мудрі нам дають думки.

Я люблю ліцей безмежно,

Бо усе в ньому належно:

І проєкти, і флешмоби,

Майданденс – усе в нас в моді!

Наш ...

Сіпання ока. Невимовна втома. Страх. Думки, що тиснуть на тебе... І Надія… І безцінна мрія. «Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе остатню надію вложила. О не згасни ти, світло безсонних очей!»

Задовго до цього.
...

Що б ви зробили, якби мали машину часу? Вирушили до динозаврів? Подорожували майбутнім? А ось я зробив по-іншому!

Спочатку ходив просторими вулицями, де густо сніжило, де сонце тільки виходило з-за обрію, а надворі не було жодної людини. За ...

А ви бачите сни? Так, так… саме ці, у яких летите на крилах уяви, кружляючи в променях веселки, наче птах. Або ті, у яких щосили намагаєтеся побігти, поворухнутися, або ж хоча б закричати, але не виходить, бо з усіх кутів полюють найтемніші кошмари. ...

Кажуть, що ідеальне поєднання генів — це точність, дисципліна й трішки гумору в родині. У моєму випадку все склалося ідеально. Тож звати мене – Віра, прізвище – Мартиненко. Та ще й Андріївна. Мені 14 років, хоча з хвостиком.

Народилася 30 січня ...

Фото - Артур АРОЯН

Моя хитка рівновага
тримається
на візуальному сприйнятті.
Чотири мéнти зафіксованої тиші. Пʼятнадцять звуків дисонансу в голові. Нерівна стеля переломлюється в профіль. Жовтаве сяйво котиться униз. Колишуть тіні сон ...

А музика — це хвилі світла,
Що душу гріють, як весна.
У ній гармонія розквітла,
Живуть любов, краса й душа.

Тремтять акорди, мов краплини,
Лягають звуки у серця.
У кожній ноті є глибини,
У кожнім такті — без кінця.

Мелодій ніжність та ...