Проза

День за днем темно-сірі, наче ті листки старого дерева, що росте при дорозі,  жалюзі ховають наші душі від світу…

І вогник довіри, крапелька надії,  як той останній вагон,  що завертає в невідомість,   ще живе в серці… 

Зимові дерева неначе
Сон чарівний,
Снігові доріжки ведуть
У полон мрій.
Високі гори позаду лісу –
Немов сотні надій.
Мороз малює
Іній мандрівний.
Такий сумний сьогодні день,
Але зима повна пісень.
Щоб розігнати увесь сум
І лісовий ...

Самотність. Відчуття, коли щось ніби розриває тебе зсередини, тягар, що змушує йти повільніше, а якщо не чинити опір, зовсім зупинить. Іноді цей підступний ворог приходить зовсім неочікувано, навіть коли ти оточений любов’ю й увагою. У такі суворі й ...

Просто неба лине моє життя... У тіні зеленіючих лип, на захаращених луках, у час жаркого весняного заходу сонця.

Потрібно лише заплющити очі й поринути. Я поглядаю на давні краєвиди: колись вони  можуть  перестати бути моїм окриленням…

Крізь ...

Завітав перший сніжок. У календарі зима прийшла, а я зовсім забулася. Така довгоочікувана, виявилася несподіваною! 

Уночі земля морозилася, а зранку знов розмокла. Так неохоче виходжу з прогрітої оселі у світ скупого на сонце будення. Лише згадка ...

Нещодавно мені поставили питання, котре я б віднесла до категорії риторичних: «Лізо, як тобі вдається поєднувати творчість із системністю? Це ж неможливо»…мо’ й так, проте це — реалії життя.

Родина в мене із суцільних технарів: бабуся/дідусь — ...

Люблю малювати та відтворювати світ в образах. Цими картинами намагаюся виробити власний стиль. Іноді це просто скопійовані полотна різних художників, а іноді – мої власні фото. Намагаючись відтворити їх, я все більше й більше занурювалася у світ ...

Так плавно й ніжно пурхають балерини-сніжинки, піддаючись легкій мелодії вітру. Ось вже й зима. Елегантно й швидко пройшлася осінь червоною доріжкою з листя. Ніби справжня леді, вона змогла залишити по собі відчуття суму й спустошення. Неначе та ...

Мене розбудили настирливі промені сонця, які пронизували віконце намету. Пташиний гомін лунав з усіх кутків лісу. До цієї ранкової пісні приєдналися річкові мешканці: кумкають жаби, скидається риба, гукає в очереті бугай.

Я тихенько вибираюся з ...

Зимовий ранок буває особливо казковим. Сніжинки кружляють та вкривають землю. Вони, мов балерини, витончено танцюють із вітром та радіють морозцю, бо він подовжує їхнє життя. Крижані сердечка не розбиваються об землю, а перетворюються на білий ...

Лежить біла скатертина. Це сніг випав на лісові галявину. Розсипався срібний бісер у тіні під деревами, а на сонечку виблискує золотий. Простір цієї краси розписаний орнаментом з пташиних слідів, які сходяться, переплітаються, розходяться між собою. ...

Не можу дочекатися зими. Календар показує грудень, а за вікном зовсім не зимова погода. І настрій через цю сльоту невеселий. Мряка й туман нависли над містом, через шибки пробралися в мою кімнату.

А як хочеться відчути радість першого снігу. ...

Тимофій Романченко

 У повітрі відчувається святковий та ароматний запах хвої – це пишно вбрані ялинки чимчикують в оселі. По заплутаних вулицях блукають тисячі розкішних сніжинок, розносячи навкруги різдвяний настрій. 

Сидячи в теплому домі, з ...

Таке мрійливе й особливе нічне узимку все село, і хмари мляві й сизокрилі  все плинуть і плинуть. Наче у світ, де не бував останні десять літ, де сонце не пече, а мліє. Де ґрунт родючий – чорнозем. Де квітами земля обмиє твоє утомлене лице.
...