Проза

Я впевнена, що в багатьох містах є схожі одне на одне місця, але полтавську Каштанову алею не сплутаєш ні з чим.

Назва доволі примітивна, та навряд чи це когось цікавить, коли навкруги така краса, особливо навесні. Аж із 1913 року цвітіння ...

Зморшки – це прояв старості. Але якої? Душевної чи тілесної? За висловом Д. Макартура, "люди старіють тоді, коли позбуваються своїх ідеалів". Погоджуюся з цим твердженням, адже хто сказав, що людина не здатна обдурити час та стереотипи? 

У ...

Як те жовте сонце,
Свої крила білі розпустила,
Лагідна, красива,
Ромашко моя мила.
Полів українських цариця,
Запашна і пряна.
Від суму й хвороб лікує
Горнятко чаю з печивом та медом.
Усі відповіді знає:
Кохає – не кохає.
Ромашко моя ...

«Тату! Тату! – забігла в кімнату моя донечка Софійка. – А як ви з мамою познайомилися?»

«Добре, добре. Сідай зручніше – і зараз розповім, – відповів я своїй маленькій сирені.

Здається, сталося це ніби вчора. Бо той тиждень був сповнений казок ...

Я загубив тебе в минулому житті… Кажуть, ми не в змозі пам’ятати те, чого ще не трапилося, але як же тоді пояснити це…

Щоночі я прокидаюся, ніби у вирії. Іграшкові хмаринки маревом являють мені тебе, таку невагому й мрійливу Хоча й не видно чітко ...

Грудень – найчарівніший і найказковіший місяць.  Рік уже закінчує свою земну юдоль й готується віддавати владу наступному. Щоб його не згадували лихим тихим словом, він готує свята й подарунки. Прийдешньому року ясу воздає феєрверками, ялинковими ...

Уже настав час спати, тож Федько милувався найяскравішою різдвяною зіркою – ялинкою, яка виднілася з віконечка. 

Його так і тягло підійти ближче до цього новорічного дива. І ось він уже біля старого вікна, з якого почувся дивний свист, ніби ...

У парку «Перемога» пройшло моє дитинство. З того часу багато чого змінилося, проте я все ще полюбляю ходити цими алеями. Зараз там тихо і спокійно. Іноді хочеться взяти плед, заварити собі термос чаю й прогулятися такими рідними стежками, котрі ...

Грудневе сонце виплило з легкої, мов серпанок, хмаринки й пломеніло над засніженими гірськими вершинами. 

Грудень – це останній місяць полювання на пернату дичину в цих краях. У сезон у високогірних районах та на роздоллі часто можна узріти ...

Моє улюблене свято – Різдво!

Кожен рік ми дотримуємося різних традицій. Як відомо, перед зимовим сезоном проходить Водохреща – ми купаємося в ополонці, щоб зима пройшла добре. Тринадцятого грудня – день Андрія, мама готує калиту та купує ...

Лише одна лінія відокремлює людину від справжнього щастя — лінія віри. Її можна уявити як смужку горизонту, що розмежовує небо і землю. Так лінія віри розмежовує людину і Бога. Є такий вислів: „По вірі вашій дасться вам“. Що ж він означає ?.. 

Ви ...

Улітку я з сім'єю часто ходжу до річки. Ми беремо з собою їжу та влаштовуємо пікнік. 

Яке ж там усе гарне! Блакитна вода виблискує на сонці, наче самоцвіти. Хвилі припливають до берега та розбиваються. Так знову і знову. Плавають каченята, які ...

Схід сонця завжди заворожує! Ви просто уявіть: літо, море, бриз і рожеве небо. Казково! Краса, біля тебе ні душі, лише приємний шум хвиль, які розбиваються об берег та власні думи-чарівниці. 

Літають чайки, вологе та запашне повітря, натхнення ...

Витинаю ножицями душу. Завдяки тобі вона вже давно паперова, тож хоч із візерунками буде... Ці пустоти розчинили мої нервові суцвіття, та, знаєш, тепер зручніше палати: ці дірки ближчі до серця, а там же й досі нуртує вогнежар...

Колись ми були ...