Проза

Список категорій

Новий рік пухнастих

Новий рік святкують не лише люди, а й лісові мешканці. Вони також хочуть влаштовувати собі свято. Але не всі приєднуються до новорічного гуляння, бо дехто, наприклад: ведмедики і їжачки - полюбляє спати.

Коли настає присмерк, усі тваринки, що не ...

читати далі

Що я вважаю обтяжливим, нудним, але потрібним ?

 Можливо, ви дійсно подумали, що буду перелічувати речі, які вважаю нудними та обтяжливими. Але цього не станеться… Адже просто не маю ні в голові, ні на окремому аркуші цього списку. На мою думку, у цьому питанні прихована така річ — ставлення до ...

читати далі

Каштановий рай

Я впевнена, що в багатьох містах є схожі одне на одне місця, але полтавську Каштанову алею не сплутаєш ні з чим.

Назва доволі примітивна, та навряд чи це когось цікавить, коли навкруги така краса, особливо навесні. Аж із 1913 року цвітіння ...

читати далі

Зморшки на чолі, зморшки на душі…

Зморшки – це прояв старості. Але якої? Душевної чи тілесної? За висловом Д. Макартура, "люди старіють тоді, коли позбуваються своїх ідеалів". Погоджуюся з цим твердженням, адже хто сказав, що людина не здатна обдурити час та стереотипи? 

У ...

читати далі

Ода ромашці

Як те жовте сонце,
Свої крила білі розпустила,
Лагідна, красива,
Ромашко моя мила.
Полів українських цариця,
Запашна і пряна.
Від суму й хвороб лікує
Горнятко чаю з печивом та медом.
Усі відповіді знає:
Кохає – не кохає.
Ромашко моя ...

читати далі

Різдвяна історія кохання

«Тату! Тату! – забігла в кімнату моя донечка Софійка. – А як ви з мамою познайомилися?»

«Добре, добре. Сідай зручніше – і зараз розповім, – відповів я своїй маленькій сирені.

Здається, сталося це ніби вчора. Бо той тиждень був сповнений казок ...

читати далі

Сліди в повітрі

Я загубив тебе в минулому житті… Кажуть, ми не в змозі пам’ятати те, чого ще не трапилося, але як же тоді пояснити це…

Щоночі я прокидаюся, ніби у вирії. Іграшкові хмаринки маревом являють мені тебе, таку невагому й мрійливу Хоча й не видно чітко ...

читати далі

Грудень

Грудень – найчарівніший і найказковіший місяць.  Рік уже закінчує свою земну юдоль й готується віддавати владу наступному. Щоб його не згадували лихим тихим словом, він готує свята й подарунки. Прийдешньому року ясу воздає феєрверками, ялинковими ...

читати далі

Помилка у вікні

Уже настав час спати, тож Федько милувався найяскравішою різдвяною зіркою – ялинкою, яка виднілася з віконечка. 

Його так і тягло підійти ближче до цього новорічного дива. І ось він уже біля старого вікна, з якого почувся дивний свист, ніби ...

читати далі

Мій улюблений куточок Полтави

У парку «Перемога» пройшло моє дитинство. З того часу багато чого змінилося, проте я все ще полюбляю ходити цими алеями. Зараз там тихо і спокійно. Іноді хочеться взяти плед, заварити собі термос чаю й прогулятися такими рідними стежками, котрі ...

читати далі

Грудень

Грудневе сонце виплило з легкої, мов серпанок, хмаринки й пломеніло над засніженими гірськими вершинами. 

Грудень – це останній місяць полювання на пернату дичину в цих краях. У сезон у високогірних районах та на роздоллі часто можна узріти ...

читати далі

В очікуванні свята

Моє улюблене свято – Різдво!

Кожен рік ми дотримуємося різних традицій. Як відомо, перед зимовим сезоном проходить Водохреща – ми купаємося в ополонці, щоб зима пройшла добре. Тринадцятого грудня – день Андрія, мама готує калиту та купує ...

читати далі

Лінія горизонту

Лише одна лінія відокремлює людину від справжнього щастя — лінія віри. Її можна уявити як смужку горизонту, що розмежовує небо і землю. Так лінія віри розмежовує людину і Бога. Є такий вислів: „По вірі вашій дасться вам“. Що ж він означає ?.. 

Ви ...

читати далі

Зелений острів

Улітку я з сім'єю часто ходжу до річки. Ми беремо з собою їжу та влаштовуємо пікнік. 

Яке ж там усе гарне! Блакитна вода виблискує на сонці, наче самоцвіти. Хвилі припливають до берега та розбиваються. Так знову і знову. Плавають каченята, які ...

читати далі