Проза

Список категорій

Помилка у вікні

Уже настав час спати, тож Федько милувався найяскравішою різдвяною зіркою – ялинкою, яка виднілася з віконечка. 

Його так і тягло підійти ближче до цього новорічного дива. І ось він уже біля старого вікна, з якого почувся дивний свист, ніби ...

читати далі

Мій улюблений куточок Полтави

У парку «Перемога» пройшло моє дитинство. З того часу багато чого змінилося, проте я все ще полюбляю ходити цими алеями. Зараз там тихо і спокійно. Іноді хочеться взяти плед, заварити собі термос чаю й прогулятися такими рідними стежками, котрі ...

читати далі

Грудень

Грудневе сонце виплило з легкої, мов серпанок, хмаринки й пломеніло над засніженими гірськими вершинами. 

Грудень – це останній місяць полювання на пернату дичину в цих краях. У сезон у високогірних районах та на роздоллі часто можна узріти ...

читати далі

В очікуванні свята

Моє улюблене свято – Різдво!

Кожен рік ми дотримуємося різних традицій. Як відомо, перед зимовим сезоном проходить Водохреща – ми купаємося в ополонці, щоб зима пройшла добре. Тринадцятого грудня – день Андрія, мама готує калиту та купує ...

читати далі

Лінія горизонту

Лише одна лінія відокремлює людину від справжнього щастя — лінія віри. Її можна уявити як смужку горизонту, що розмежовує небо і землю. Так лінія віри розмежовує людину і Бога. Є такий вислів: „По вірі вашій дасться вам“. Що ж він означає ?.. 

Ви ...

читати далі

Зелений острів

Улітку я з сім'єю часто ходжу до річки. Ми беремо з собою їжу та влаштовуємо пікнік. 

Яке ж там усе гарне! Блакитна вода виблискує на сонці, наче самоцвіти. Хвилі припливають до берега та розбиваються. Так знову і знову. Плавають каченята, які ...

читати далі

Куточок натхнення

Схід сонця завжди заворожує! Ви просто уявіть: літо, море, бриз і рожеве небо. Казково! Краса, біля тебе ні душі, лише приємний шум хвиль, які розбиваються об берег та власні думи-чарівниці. 

Літають чайки, вологе та запашне повітря, натхнення ...

читати далі

Витинаю ножицями душу

Витинаю ножицями душу. Завдяки тобі вона вже давно паперова, тож хоч із візерунками буде... Ці пустоти розчинили мої нервові суцвіття, та, знаєш, тепер зручніше палати: ці дірки ближчі до серця, а там же й досі нуртує вогнежар...

Колись ми були ...

читати далі

Щирість зближує

Холодними зимовими вечорами охочі поспілкуватися  збиралися в одній затишній місцині за невеличким круглим столиком. Хоч не пишно, та затишно ми проводили час. Запрошували всіх, але на те в кожного були свої мотиви… Іноді цим «люб'язним» приятелям ...

читати далі

Життя та проблеми сучасної молоді

Хотілося б розповісти про життя сучасної молоді, а саме про його "темний" бік.  

У мене є однолітки та  однокласники, які мають багато друзів, яким не менше 16 років. Тому знаю, що діти мого віку можуть спробувати те, що вже скуштували їхні ...

читати далі

До чухраїнця треба дорости

Якщо ви маєте деякі питання щодо назви твору, то переведіть погляд трохи нижче. Чухраїнець не є національністю або ж етнічною характеристикою. Аж ніяк. Це стан душі кожного з нас і всіх, хто живе на цій планеті. Хтось може вважати себе чухраїнцем, ...

читати далі

Із дотиками сонця…

Ми довго сиділи й мовчали... Доки сонце перекотилося на іншу щічку, бо вже збиралося вкладатися спати, розливаючи золото в кожне серце. І нас не оминуло. Полонило душі й зірвало дахи. 

Тихенько, не поквапом, вечір навішує свої корективи та ...

читати далі

Собі та кожному

Не покидай надії, що скоро буде легше дихати на повні груди. Розімкнуться кайдани та спаде сталевий кокон із душі. Розчиниться в чистоті неба гнітючий біль, очистяться в джерельних водах сльози, википить й оновиться в тілі кров. Дихай вільно, ...

читати далі

Парк з карамельними ліхтарями

Сторінка за сторінкою... Знову закінчується зошит з алгебри. 

На межах клітинок уп’ялися краплі дощу, які колись символізували щастя, а зараз іронічно нагадують смуток. Знаєте, у той вечір усе пішло не за планом…

Маленька чайна, захована в ...

читати далі