Проза

Теплий вечір липня. Сидиш на підвіконні біля відчинено кватирки й дивишся в далечінь. Тепле п’янке повітря огортає плечі, немов улюблена ковдра в зимну пору.  Долітають ледь уловимі приємні запахи вулиці: липа, придорожні квіти й вистиглий після ...

Вона жила в чорному світі зі своїм нещасним серцем. Цей монохромний потік затягував усе більше й більше з кожним днем. Ні, вона була не бідна й не голодна. Вона була самотня. Стіни будинків навколо душили, а сонце не гріло.
Усе сталося миттєво. Ось ...

Коли я почула тему твору, розгубилася й почала думати, що саме  розповім. 

 Чи замислювалися ви над тим, чому одних людей  вважають цікавими, а інших ні? І взагалі, чому, якщо не зареєстрована в Інстаграмі або не знаю якийсь тренд, я повинна бути ...

Я люблю Бога… Бог мешкає в моєму притулку – тілі – та наповнює душу світлом. Бог – навколо: у людях, у живому та неживому. У всьому. 

Джерело Бога – це єдине місце, де може зібратися людство в одному місці, в один і той же час, зазирнувши до себе ...

Щастя завжди вирує в повітрі, воно – сонячний зайчик, треба лиш спіймати за хвостика та притиснути до свого серця. Для щастя немає причин, воно –  вічне. Але ось для суму іноді знайдуться приводи, коли ми забуваємо про щастя. Як тільки відкинемо ...

Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не полетим
Л. Костенко 
Моя осінь сповнена теплим сонячним промінням, запахом дощу, шелестом листя під ногами, печивом та ...

Згадайте себе рік тому. Пригадайте надії, плани, сподівання, амбіції та мрії. Особисто я бачила себе частиною дуже крутого проєкту, але… щось пішло не так. 

Ви пам’ятаєте, яким саме уявляли цей час? Напевно, для когось це мав бути останній, ...

Виявляється, що не кожен вміє досягати своєї мети. Деякі просто опускають руки й не доходять до неї. Інші навіть ще не визначилися зі своєю метою. Для того, щоб цього уникнути, потрібно чітко розуміти плани та знати, чого бажаєш, ретельно все ...

Для мене Осінь – не депресія. Вона інше. Я думаю, це лише наполовину правдиве клеймо для такої мінливо-золотавої пори. Відчуваю запах мокрого асфальту й дощу, що змив минуле. 

Осінь – це початок. Я відчуваю спокій: навколо мене кружляє жовте ...

Десь у гущавині лісу веде крута стежка до озера.

Воно велике, кругле, немов хтось викреслив його у вигляді кола чи ока. Вода темна від крислатих гілок дерев, а сонце сховане за їхніми розлогими верхівками. Попри те, що озеро ховалося в тіні, воно ...

Було це недавно. Кілька місяців тому. Я йшла парком, слухала музику й просто насолоджувалась життям. День здавався чудовим.

Біля мене тупцювала дівчина років шістнадцяти. Спочатку я зовсім не помічала ні її, ні сльози, які безперервно капали з ...

Наше життя складається із миттєвостей. Ми часто згадуємо те, що відбулося, із радістю чи сумом. Проте в кожного з нас є миті, які надихають на щось нове та прекрасне. Згадуючи їх, ми ніби переносимося в чудову країну, туди, де нашим близьким та ...

 Щастя починається там, де ми дозволяємо собі бути щасливими. Часто воно просто в нас перед носом, а ми закриваємося від нього, загортаючись у ковдру проблем. Інколи реальних, а частіше й вигаданих. 

Чи не щастям є сонце, яке визирнуло з-за хмари ...

Сьогодні я бачила Старість. Вона проходила поруч і вирішила зайти в гості. Повільні кроки, згорблена статура, проте це не робило її менш прекрасною. 

Сиділа навпроти мене – розповідала про юнацькі роки. Про те, як ховалася в кущах, бо розбила ...