Проза

Кажуть, що потрібно ловити кожну мить життя, ніби ту кицьку за хвостик. Наче хочеш си-и-ильно обійняти її й не відпускати. Проте коти – тварини горді, доволі самостійні й непостійні. Вони прагнуть уваги, але потрібно чітко розмежовувати витівки. Так ...

На жаль, новорічні свята вже в потязі до Лапландії. Хоча я їх і провела до вагону, вони не взяли мене з собою в мандрівку, сказавши, що я повинна чекати на них тут, щоб жодна ялинка не зів'яла, жодна новорічна прикраса не розбилася. Я вже навіть ...

Творчість Б.-І. Антонича – нескінченне джерело натхнення не тільки для письменників, а й для звичайних путників, яких цікавлять одвічні питання. Але що промовляють до нас його твори? У чому ж людське щастя?

Кожна особистість – художник, який сам ...

Біль – це  слово, що викликає в душі кожного якийсь підсвідомий страх, навіть почуття жаху. Хтось не може витримати навіть найменшого дискомфорту від маленької ранки, інший же мужньо несе хрест своєї долі навіть на межі життя й смерті. Але чи здатні ...

Мов божевільний письменник, що уявив себе художником, пишу це тобі, Минуле. 

Благаю, викресли мої помилки. Навчи маленьку Жменьку розплутувати клубок зі слів у горлі, плакати не в подушку, говорити все людині у вічі, а не писати свої ...

Kоханий друже дитинства! Привіт!
Чи пам'ятаєш теплі ночі з запахом соняшникового поля, де ми згубили свої кращі сни? Серед зірок збирали дикі маки?.. У світлі ліхтарів спалили себе, щоб відродитися потім із попелу липневих вінків. Твої картини, ...

Перші лапаті доньки зими залетіли прямісінько в серце й оселилися там надовго. Головне, щоб від полум’я думок не розтали…
Підбираю з землі паперові крила, знаходжу в найдальшій шухлядці улюблені рукавички й взуваю теплі чобітки. Вилажу на дах ...

Солодко мурчить вечірня тиша за вікном. Я пригадую всі щасливі, барвисті, наповнені радістю миті, проведені з тобою. В усьому бачу дотики минулого. 

Пам’ятаєш, як ми ночували в тебе вдома, бо я не змогла піти через травневу зливу? Ми сиділи на ...

Ти, уже змучений важким днем, повертаєшся додому й ще на вулиці чуєш запах свіжоспечених тістечок, які приготувала матуся. Заходиш у дім, готуєш чай із персиком, м'ятою та чебрецем, під мерехтіння ялинки йдеш милуватися снігом, який красиво ...

Час: ХХІ століття. Війна все ще триває…

ХХІ століття... Війна між світами.

Космічний попіл у полоні диму намагається схопити світло-багряне зарево думок. Волосся кольору вранішньої зірки переливається, ховаючись у гротескній обкладинці. На ...

Темними та холодними вечорами, коли стрілки годинника вже стомлені, але крокують до півночі, на засніжене місто спускаються дивні чарівні сани. Ні, це не транспорт Діда Мороза. Ці сани, вирізьблені найвишуканішими візерунками зоряного неба, ...

Ви чуєте це? Так, так, цей дивний хрускіт від землі, ступаєш - провалюєшся, а в коротенькі чоботи завалюється грудка холодного снігу, ніс пощипує мороз, та й рукавички давно вже промокли. Бррр. Мама казала вдягатися тепліше, а тепер ти наче ...

Автор: Валерія Писаренко

Подивись, що за вікном. Там, у безмежній блакиті неба, кружляють у вальсі витончені сніжинки, зіткані з найтоншого мережива. То чарівниця Зима сидить на м’якій перині хмаринки й пряде сріблясті нитки з її білосніжних ...

Зранку землю затьмарила завірюха, здійнялася зачарована заметіль. Завітала з заморозками забута зима. Затаївшись, Зимівна зафарбувала закутки землі, заморозивши зів’ялу зелень. Заполохані замислом зими, звірі заготували засідки, зберігають зроблений ...