Проза

Місто забирає душу з усього живого. Плити багатоповерхівок висмоктують людське, перетворюючи тепле серце на залізну птаху, якій обрізають крила й намагаються не чути, не бачити її страждань.
Місто переховує у своїх кутках холодних роботів – ...

Хтось на осінніх канікулах їздив за кордон, хтось – в інше місто до бабусі, а я подорожувала в магічний світ книг, із головою стрибнула в паперовий всесвіт про «хлопчика, який вижив», про чаклунів, драконів, ельфів, гоблінів та єдинорогів. Мабуть, ...

Осінь.. Таке гарне слово… Літні спогади ще кружляють у повітрі, а заспані діти йдуть до школи. Листя багряніє, а перехожі одяглися в куртки й пальта – холодно на вулиці стало.

Знаєте, що осінь – творець? Найкраще побачити це можна з вікна ...

Суботній вечір. Відчиняю двері й прямую назовні, якнайдалі від сірого, чотиристінного кокона, що не відпускав мене протягом багатьох днів, а може, і тижнів. Іду назустріч пригодам. На шляху бачу тепле сонечко, що вітається своїми промінчиками, ...

Автор: Давід Тернопольський
Розмірковуючи над темою твору, я пригадав одну історію, яку розповіли друзі моїх батьків.
У нашої знайомої живуть три собаки: два здоровенні мастифи по 60 кг кожен і маленький той-тер'єр, який важить 2,5 кг. Будь-який ...

Тік-так, тік-так. Годинник вистукує ритми серця. Дін-дон, дін-дон. Північ змінює події. Розділяє на до і після. 

Птахи принесли пошту під розчинене вікно в мій світ. Конверт. А в ньому - два квитки. На автобус маршрутом «Народження - смерть». 
...

Яка різниця, скільки років твоїм кедам,
якщо ти гуляєш у них Парижем
Кузьма Скрябін
Усі люди хочуть бути щасливими, і більшість із нас вбачає своє щастя в матеріальних благах. Але є люди, які відчувають радість не від речей, а від відчуттів. Лише ...

Здається ж, люди, все у них людське,
Але душа ще з дерева не злізла
Ліна Костенко

Душа — це маленька дитина, і кожен із нас виховує її індивідуально. Важко не погодитися з думкою, що саме інтелектуальний розвиток допомагає внутрішньому світу ...

Час... Спішить, і сам не знає куди. Нікого не чекає. Малює на вікні візерунки, нашептані долею на вушко. Сипле пісок надії крізь пальці. Кружляє в танго з потаємними думками. Видряпує дивакуваті послання на скелі. Ночами відвідує найпотаємніші сни. ...

Що спонукає людину, ризикуючи життям, підніматися на велетенські гори над моторошним урвищем, занурюватися в темні глибини океану, здійматися на повітряній кулі; затамувавши подих, спостерігати за гуркітливим водоспадом? Цікавість, жага до пізнання ...

Обличчя... Лише гіпсовий відбиток на пригніченому тлі землі. Бурхливий океан впав у тьмяні очі, а порцеляновими щоками стікають солоні ріки. Чорні, бо туш розмазується. Чаклунка Нічниця зіткала волосся з хвостів найяскравіших падаючих зірок. Хтось ...

Жовтий… Мені завжди говорить моя «Хрещена фея» , щоб я вилазила на сонце. Згодна, там тепліше, але настирно сиджу в тіні під жовтавим соняхом. І ні, не з полотна Ван Гога.
В очі впадає залитий небесним золотом степ. У нього точно палають щоки від ...

Я дописав своє життя на папері й поставив останню крапку. Тепер моя душа поєднається з твоєю, люба Жар-птице. Зірки не сяють поодинці, це аксіома.
Моя юність-молодість пролетіла дзвоном замість вітру в порожніх чотирьох стінах. Лиш інколи ...

Автор: Юхим Кащенко
Це було одного осіннього дня. Як завжди, уранці мусив іти в ліцей, після уроків – на курси англійської мови. Потім досить довга путь додому… Повернуся пізно, а тут ще й задали багацько домашнього завдання. Знову залишиться ...