Проза

Мандри, подорожі, просто прогулянки вулицями рідного міста. Напівголі дерева деінде ще із зеленим листям. Будівлі, які на перший погляд не здаються такими привабливими. Скупчення пухнастих хмаринок утворюють небачені раніше форми, а чарівний захід ...

«З чого зіткане щастя?» – досить неоднозначне питання. Для кожної людини воно різне й по-своєму особливе. Хтось бачить його в зелених папірцях із великою кількістю нулів, а хтось – в усмішці коханої людини.

На мою думку, щастя – це стан душі, ...

Відкидаюся на спинку стільця, заплющую очі, вслухаючись у шум машин за вікном. Не люблю я вечори. Вони оголюють ті думки, що вдень ховалися за музикою, яка без упину грала в пошарпаних часом навушниках, за щирими усмішками й дружніми обіймами.
Та й ...

Автор: Павло Білокінь
Що таке дружба? Приятелювання – це м’який знак. У момент зустрічі з товаришем світ стає кращим. Усі проблеми забуваються, а негаразди пом’якшуються.
Повертаючись додому після футбольної гри, я зустрів давнього друга, з яким ...

Уявіть яскравий спалах вогню, що, освітлюючи все навколо, раптово стовпом підноситься вгору й за мить згасає. Мабуть, це порівняння буде найближчим до того голосного, наляканого, здивованого, чіткого й неочікуваного «а-а-а». Крик вилітає з ...

Осінь. З одного боку настільки чарівна й неповторна, а з іншого – така похмура й засмучена… Ніби малює особливі, по-своєму дивовижні акварелі. Одним дотиком озолочує парки та ліси, а іншим – сумно проводить по небу, так що й хмари ніби плачуть…
Так ...

Сьогодні був якийсь дивний день, який плавно перейшов у дивний вечір.
Удень я привітала свого папужку з днем народження й подарувала маленьку м'якеньку іграшку для птахів. Потім прийшов брат і просто так подарував маленького м'якенького ведмедика. ...

Скільки на світі казкових персонажів? Людина навіть уявити собі не може. Але пригадаймо хоча б найвідомішого, на якого вже з нетерпінням чекають діти.
Цей персонаж - мій казковий кумир та справжній меценат, добродій, про котрого знає увесь світ: ...

Жила колись художниця на ім’я Осінь. Ніхто вже й не пам’ятає, коли вона народилася, проте сталося це ще, напевно, коли світ створили. І ось уже мільярди років, один раз на рік протягом трьох місяців Осінь малює. Малює без відпочинку, але все одно ...

Я намалюю тобі на асфальті кульбабові візерунки. На парашуті перелетимо через десятки перламутрових морів, долаючи шторми, і приземлимося десь біля фіалкових хмар. Там, де сонце пахне згорілим ще вчора гадючим болем.

Розірву сталеві дроти клітки, ...

Краплі дощу повільно стікають шибкою старого вікна. Уже холодна кава стоїть на запиленому столі. У кожній краплинці чорно-білий космос, що зливається з тінню падаючих зірок. Почуття змішалися з ними в старій склянці. Чи будемо знову, загорнуті в ...

Осінь… Напевно, найкрасивіша пора. Вона дивує своїм розмаїттям кольорів. Виходиш на вулицю — і бачиш дерева, які перевдяглися з легкого зеленого вбрання в червоні, жовті, помаранчеві шубки. Постійні дощі додають теплої атмосфери. З’являються мурахи ...

Думаю,  усі хочуть знайти своє призначення, місце, люди прагнуть удосконалюватися, робити все ідеально. А що для цього потрібно? Варто відшукати щастя. Воно ховається у стежках життя, а кожен камінь на дорозі – це момент, який наповнює буття ...

Осінь... Яка ж вона прекрасна ! Про неї писали вірші й присвячували пісні. Як казав Альбер Камю, «…осінь – це друга весна, коли кожен листочок – то квітка».


Жовтокоса пора завжди підкрадається непомітно, мов лисичка. Тільки відпустивши жарке ...