На струнах поетичної душі

Усі люди люблять хоч якихось тварин. Понад 60 відсотків мешканців України мають улюбленців. В інтернеті фотографії та відео з хатніми тваринками мають велику популярність,та мені здається, що кожна людина колись посміхалася при зустрічі з цими ...

За тужним усміхом осіннім
Бреду і щулюся від сонця.
На чатах дня – небес склепіння,
А я пірнаю в нього… Сон це?

Прожогом крила розпростерши,
Над сивим лісом зависаю.
І мовби зараз, мовби вперше
Секрети осені читаю.

У голих арабесках ...

Випускниці донечці Аліні
Тихий смуток впав на сиві верби
І березам коси розпліта.
Білим вальсом закружляє вечір:
День шкільний останній відцвіта...
Приспів:
Прощавай, дитинство, прощавай...
Вороття, на жаль, нема ніколи.
Не питай у мене, не ...

Сипле небо зорі у долоні,
Місячну стежину вистеля.
На моїм замріянім балконі
Теплий подих вітру іздаля.

Заколише ніжна прохолода,
Арфами впаде на спориші –
І торкне блаженна насолода
Трепетну мелодію душі.

Літо гасне променем останнім, ...

Засміявся ранок,
Посміхнулось небо.
У блакиті чистій –
Диво-журавлі.
І кричать до мене,
І несуть до мене
Кольорові мрії –
Перли весняні.

Приспів:
Кольорові сни
У тривожній млі.
У тривожній млі
Спалахи любові.
Кольорові сни –
Зірочки ...

Старий рік на спочинок збирається,
Срібло-золотом сяє ялина.
Мрії (чуєш мене?) всі збуваються:
Я з тобою, коханий, єдина.

Приспів:
Серпантин новорічної ночі.
Твої карі закохані очі.
Карнавал – як зоря опівнічна.
Новорічна ця ніч! ...

Жовтим килимом печальним
Стелить осінь оксамити,
Запліта березам коси
В шовк дощами перемиті.

Зносить осінь до комори
Літ врожай і дати круглі,
Сипле срібним павутинням
І збира до столу друзів.

Хай непрохана росинка
Упаде додолу кволо… ...

Сумно лічить годинник останні миттєвості року,
І зеленій красуні намисто яскраве вдягли.
Стали старші на рік всі, солідні, розумні нівроку,
А у Діда Мороза і казку все ж віримо ми.

Приспів:
Новорічний карнавал
Нас усіх зачарував.
Хай літа ...

Посміхнися до мене привітно...
В повний смутку і осені час.
Хай любов закружля заповітна
В жовтім вальсі осінньому нас.

Приспів:
Моє незрадливе кохання,
Недоспані ночі й світання.
Летять вдаль роки журавлями,
А наше кохання не в’яне.
...

Зажовтила в видноколі,
Засміялась диво-листям –
І спочити на тополі
Сіло сонце золотисте.

Усміхнулась зимним ранком,
Білим цукром-памороззю,
Заплела у ниви, в скирти
Стрічки златні на морозі.

Одягла наряд врожайний,
Стиглим колосом ...

Босоногим листопадом
Впала осінь у долоні,
Вітром землю спеленала,
Сивим дощиком безсоння.

В материнський хліб насущний
Заплела мені неспокій
І пір’їну журавлину,
Щоб любила злет високий.

Згорають світанки в останніх хвилинах чекання,
Ніч трепетно тане у леті планети на схід.
Знов бачу тебе, мою мрію, моє закохання.
Вдивляюсь пильніше у твій ще тепліючий слід.

Чекаю побачень, мов пісні нової чи казки,
До тебе несу всі тривоги ...

Мчить по місту вітер –
Шибеник-хлопчисько,
Сипле в очі снігом,
Подих заміта.
Білий кущ бузковий
На ведмедя схожий...
У хутряній шубі
Диха теплота.
А до шибки липне
Синій клапоть неба,
Голубині зграї
Крають голубінь.
Оповита щастям, ...

Пролісок визирнув оком з-під снігу...
Весна!
Губить бурулька останню сльозину...
Відлига!
Пахне теплом полуденного снігу...
Вона!
Ставить у сховок зима свою вірну
Ґирлигу...